Бундестаг XX скликання на останньому засіданні у вівторок, 18 березня, схвалив зміни до Основного закону, що дозволяють перевищувати встановлені раніше ліміти запозичень. Він передбачає багатомільярдні інвестиції в оборону та інфраструктуру. Про це пише Deutsche Welle.
Новий випуск Forbes — про зміни, що визначають майбутнє України. Бізнес, економіка, лідери та рішення, які формують нову реальність.
Замовляйте номер і будьте в курсі головного!
Деталі
- Законопроєкт підтримали 513 депутатів від ХДС/ХСС, СДПН і «Зелених», набравши необхідні дві третини голосів (489).
- Проти виступили «Альтернатива для Німеччини», Ліві, «Блок Сари Вагенкнехт» і Вільні демократи – загалом 207 голосів. У голосуванні взяли участь 720 парламентаріїв. Ініціаторами змін стали СДПН і блок ХДС/ХСС.
- «Такі борги можуть бути виправдані лише за дуже специфічних обставин», – заявив Мерц, пише Politico. «Ці обставини насамперед визначаються агресивною війною [Володимира] Путіна проти Європи».
- Згідно з пакетом заходів, витрати на оборону, що перевищують 1% ВВП, будуть звільнені від жорстких обмежень конституційного «боргового гальма». Допомога Україні також підпадатиме під це виключення, це може розблокувати €3 млрд військової допомоги.
- Також створюється фонд на €500 млрд для інфраструктури та кліматичної нейтральності до 2045 року, а регіонам дозволять додаткові запозичення.
- Законопроєкт схвалив Бюджетний комітет 16 березня. Його ухвалення стало результатом домовленостей ХДС/ХСС, СДПН і «Зелених» під час переговорів про новий уряд.
- Виконувати рішення доведеться новому парламенту, який збереться 25 березня. Цим голосуванням Бундестаг XX скликання завершив роботу.
Популярне Категорія Компанії Дата 17 березня Великий переділ. За час війни держава забрала майже 100 компаній, які належали росіянам. Що з ними сталось?
Контекст
«Боргове гальмо» (Schuldenbremse) – конституційна норма Німеччини, введена 2009 року, яка обмежує державні запозичення. Федеральний уряд може мати дефіцит до 0,35% ВВП, а федеральні землі не можуть брати нові борги, крім надзвичайних ситуацій.
Під час пандемії COVID-19 Німеччина використала виняток, виділивши понад €200 млрд на підтримку економіки. Але коли уряд захотів спрямувати €60 млрд невикористаних коштів на кліматичні проєкти, Конституційний суд визнав це порушенням «боргового гальма».
Улітку 2024 року через правило «боргового гальма» Німеччина могла вдвічі скоротити допомогу Україні. На початку 2025 року в Німеччині розгорілася дискусія про виділення €3 млрд на військову допомогу Україні. Глави МЗС Анналена Бербок і Міноборони Борис Пісторіус запропонували поставки систем IRIS-T, ракет Patriot, гаубиць і боєприпасів. Канцлер Олаф Шольц заблокував ініціативу, вважаючи її передчасною до формування нового уряду після виборів 23 лютого 2025 року.
У січні бюджетний комітет парламенту за підтримки консерваторів і Вільних демократів закликав Мінфін схвалити ці €3 млрд, але соціал-демократи та Зелені утрималися. У березні Бербок наполягала на розблокуванні коштів і створенні європейського пакету підтримки. Головною причиною затримки стало небажання Шольца ухвалювати рішення перед виборами.
