У контексті потенційного пом’якшення валютних обмежень бізнес визначив найбільш актуальними потребами – оплату послуг, виплату дивідендів нерезидентам та збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України, йдеться в опитуванні Європейської Бізнес Асоціації серед членських компаній.
Що допомагає українському бізнесу відштовхнутися від дна? 22 березня на «Саміті експортерів» від Forbes топкомпанії поділяться інструментами та прогнозами з розвитку експорту. Спікери з «Метінвест», Kernel, Nemiroff, «Біосфери» та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Найбільший запит у бізнесу на помʼякшення запроваджених обмежень стосується оплати послуг, оплата яких наразі заборонена (так званий «некритичний» імпорт – маркетингові послуги, рекламні, бізнес-консалтинг, освіта тощо). Для 88% учасників опитування ця потреба є актуальною. Для більшості ця потреба може бути задоволена в разі встановлення ліміту 100 000-500 000 грн на місяць (37%) та 500 000– 1 млн грн на місяць (31%).
- Тож, бізнес-спільнота пропонує розширити можливості оплати за інші послуги за кордон або взагалі відмінити перелік критичного імпорту для послуг (за аналогією з товарами).
- Також 71% опитаних компаній називають актуальною потребу у виплаті дивідендів нерезидентам.
- Згідно із опитуванням, 68% компаній потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України.
- Також для бізнесу є актуальним питання виплати позик нерезидентам, оплати роялті та інші.
- За даними ЕВА, асоціація активно співпрацює є НБУ з питань валютної лібералізації і значну кількість пропозицій бізнесу регулятор прийняв у 2022 та 2023 роках повністю або частково.
- «Разом з тим, для бізнесу все ще залишаються вкрай актуальними питання надання можливості здійснення транскордонних валютних переказів для виплат зобов’язань за єврооблігаціями, зокрема, підприємствам-поручителям, материнські компанії яких знаходяться іноземній юрисдикції», – сказала Вікторія Бурдейна, координаторка Комітету валютного регулювання і фінансових послуг ЕВА.
Контекст
Опитування проводилось у січні-лютому 2024 року серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь в опитуванні взяли 72 компанії.
У жовтні минулого року Пишний в інтерв’ю Forbes заявив, що компанії-експортери не повернули до України близько $8 млрд валютної виручки, тому НБУ готується вжити «адекватні заходи».
У листопаді НБУ встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту агротоварів. До цього граничні строки були встановлені на рівні 180 днів. Мета цих змін – посилення дисципліни дотримання підприємствами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів і забезпечення своєчасного повернення валютної виручки.
У лютому Пишний на заході Global Outlook заявив, що НБУ рухатиметься у напрямку валютної лібералізації, але водночас бізнес має вчасно та в повному обсязі повертати валютний виторг та уникати схем фіктивного імпорту.
21 лютого Національний банк уточнив низку валютних обмежень, щоб запобігти відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку. Зокрема, запрацювали, уточнені умови купівлі валюти бізнесом.
