Акції датської фармацевтичної компанії Novo Nordisk за тиждень обвалилися на 30%, скоротивши її капіталізацію до $206 млрд. Компанія втратила місце в топ-10 найбільших за вартістю компаній Європи, хоча ще півтора місяця тому була лідером. Про це пише Reuters 1 серпня.
Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн.
Деталі
- Падіння акцій на 6% у п’ятницю стало найнижчим із серпня 2021 року. Воно посилилося після листів президента США Дональда Трампа до 17 фармацевтичних компаній, зокрема Novo Nordisk, із закликом знизити ціни на ліки в США, що вплинуло на весь сектор.
- У вівторок компанія знизила прогноз продажів на 2025 рік через конкуренцію з копіями препарату Wegovy і призначила нового CEO Мазіара Майка Даустдара, що спричинило обвал акцій на 23% за день. Після успіху Wegovy у 2021 році Novo Nordisk стала найціннішою компанією Європи, але втратила понад дві третини вартості акцій через конкуренцію на ринку ліків проти ожиріння.
- «Ми працюємо над доступністю ліків у складній медичній системі США», – повідомили в Novo Nordisk. Європейський індекс охорони здоров’я (SXDP) знизився на 1,6%, досягнувши мінімуму з квітня.
- Інвестори панікують через можливі нові зниження прогнозів, вважають аналітики. У США Novo Nordisk конкурує з Eli Lilly та виробниками копій ліків. На думку експертів, падіння акцій компанії – це переоцінка ринку препаратів проти ожиріння, привабливості США для фармацевтики та ризиків від політики Трампа.
Контекст
12 травня президент США Дональд Трамп підписав указ, який зобов’язує фармацевтичні компанії знизити ціни на ліки в США до рівня інших країн. Указ встановлює цільові ціни на 30 днів і передбачає подальші дії, якщо протягом пів року не буде значного прогресу.
Трамп заявив, що компанії, які не вирівняють ціни з міжнародними, зіткнуться з митами. Він вимагає зниження цін на 59–90%, наголосивши: «Усі мають платити однаково».
США платять за рецептурні ліки в рази більше, ніж інші розвинені країни. Попередні спроби Трампа урівняти ціни наштовхнулися на судові позови від PhRMA та інших організацій, що зупинило ініціативи. Адміністрація Байдена через Закон про зниження інфляції домовилася про контроль цін на 10 препаратів, що заощадить $100 млрд за 10 років.
31 липня Білий дім надіслав листи 17 фармкомпаніям, серед яких Pfizer, AstraZeneca і Eli Lilly, вимагаючи за 60 днів знизити ціни до рівня MFN, урівняти пропозиції для Medicaid з цінами за кордоном і розглянути прямі продажі споживачам.
