Читайте на русскомRead in EnglishГалина Єрмоленко
Європейські обмеження, збої в логістиці, зростання залізничних тарифів створюють нові виклики для українських металургів
Зменшення Європейським Союзом квот на імпорт сталі та запровадження механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM) посилюють тиск на вітчизняних виробників сталі. Про це свідчить публікація Reuters.
Припинення дії імпортних мит блоком після повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році було критично важливим для підтримки стабільного виробництва на “Запоріжсталі” та інших металургійних підприємствах, зазначив Олександр Мироненко, операційний директор групи “Метінвест”, в нещодавньому інтерв’ю агентству. Однак, за його словами, на даний момент ситуація радикально змінюється, і замість підтримки з боку ЄС, галузь стикається з обмеженнями.
Металопродукція складає 15% від загального експорту України, а її основним ринком збуту залишається ЄС, на який припадає приблизно чотири п’ятих цього обсягу.
Галузеві асоціації (“Укрметалургпром”, Федерація роботодавців України) звертаються до уряду з проханням домогтися від Євросоюзу винятків для України, оскільки металургійний сектор наразі зосереджений на виживанні, а не на розвитку.
Мироненко охарактеризував нові європейські заходи щодо імпорту сталі як частину сукупності зростаючих труднощів, що чинять тиск на українську металургію. Серед цих труднощів – блокада морських шляхів у Чорному морі та підвищення внутрішніх тарифів на залізничні перевезення.
Атаки Російської Федерації на український морський коридор, як зазначає агентство, заблокували основний шлях експорту сталі та імпорту сировини. Це призвело до збільшення логістичних витрат для підприємств, які й без того перебувають у складній фінансовій ситуації.
Прямі удари РФ по заводах змушують до дорогих циклів зупинки та відновлення виробничих процесів. Після останнього інциденту загинуло семеро працівників “Запоріжсталі”, і робота підприємства була призупинена.
З серпня 2026 року українські виробники сталі також будуть змушені враховувати 30-відсоткове підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення.
Ще до останнього удару РФ по “Запоріжсталі” Олександр Мироненко пояснив Reuters, що через нові обмеження з боку ЄС одним із можливих шляхів адаптації для підприємства може стати збільшення виробництва чавуну – напівфабрикату, на який не поширюються європейські квоти. Однак це призвело б до недозавантаження приблизно 50% виробничих потужностей.
Зважаючи на фактичне закриття морського шляху через Чорне море, завод також поніс додаткові витрати у розмірі від $30 до $40 за тонну для імпорту коксівного вугілля через інші європейські порти.
Внаслідок цих обставин українські металургійні підприємства витісняються з конкурентного ринку турецькими, китайськими та європейськими компаніями. Олександр Мироненко зазначив: усі розуміють складну ситуацію в Україні, проте кожен бізнес прагне до власної вигоди.
Операційний директор “Метінвесту” також назвав “нереалістичним” виконання 15-річного плану модернізації компанії вартістю $8 млрд в умовах воєнного стану.
Як інформував GMK Center, українська зовнішня торгівля переживає найсерйознішу логістичну кризу з моменту повномасштабного вторгнення.
Source: gmk.center