На вчорашній зустрічі членів Координаційної платформи з вирішення питання щодо експорту українського зерна не було прийнято жодного рішення, тож подальшу долю тимчасових обмежень Єврокомісія має вирішити до півночі 15 вересня, коли збігає термін їх дії.
Про це заявила речниця Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Жоднго рішення про наступні кроки ще не прийнято. Дія цих заходів добігає кінця завтра опівночі. Тож ми збираємо разом всю інформацію, щоб мати належну оцінку. Ми маємо знайти рішення, яке буде найкращим для всіх, хай це забере дещо більше часу», – зауважила речниця.
Вона підкреслила, що будь-які рішення з цього питання мають прийматися на рівні ЄС, оскільки торговельна політика належить до виключної компетенції Єврокомісії.
Гарсія Феррер відзначила конструктивний характер діалогу під час зустрічей Координаційної платформи. За її словами, головна мета цих зусиль – розвинути пропускну спроможність «коридорів солідарності» ЄС на кордонах з Україною та усунути логістичні «вузькі місця», які стали причиною для запоровадження тимчасових обмежень на експорт українського збіжжя до країн-сусідів.
Читайте також: Україна розраховує, що Єврокомісія скасує всі обмеження на агроекспорт після 15 вересня – МЗС
Це, зокрема, стосується збільшення спроможності Дунайського транспортного коридору з метою наростити транспортування зерна до 4 мільйонів тонн на місяць до кінця року. Загалом у період з травня 2022 року по серпень 2023 року через «коридори солідарності» Україна змогла експортувати 53,2 мільйона тонн товарів, з яких 48,4 мільйона становлять зерно та продукти з соняшнику, а також імпортувала близько 34 мільйонів тонн необхідних товарів.
На уточнююче запитання кореспондента Укрінформу, як на плани Єврокомісії щодо розширення спроможності Дунайського транспортного коридору можуть вплинути атаки з боку Росії на українську інфраструктуру, речниця відповіла: «Ми висловлюємо жаль з приводу атак на інфраструктуру в Україні, які підривають експорт сільськогосподарських товарів. Це одна з причин для більш інтенсивного розвитку «коридорів солідарності» та їх пропускної спроможності. Протягом минулих місяців відбулося суттєве покращення умов діяльності цього коридору, логістичні витрати були скорочені на 50 відсотків. Це сприяє зростанню обсягів торгівлі через цей коридор».
Гарсіа Феррер зауважила, що Єврокомісія оцінює також альтернативні транспортні шляхи. Зокрема, вчора до участі в зустрічі Координаційної платформи були запрошені не лише представники Балтійських країн та Хорватії, а й фахівці з Італії й Греції з метою обговорення потенційних додаткових шляхів транспортування українського зерна.
Читайте також: Україна ніколи не мала наміру зашкодити польським аграріям, ембарго на зерно треба скасувати – ОП
Вона також прокоментувала можливість запровадження ринкових запобіжників для уникнення спекуляцій на зерновому ринку. «Це питання розглядається в межах Координаційної платформи. Ми регулярно обмінюємося даними про ситуацію на ринку, про ціни та врожаї, і ця інформація поширюється серед усіх учасників платформи. Сусідні (з Україною – ред.) країни також надають такі дані, тож це дозволяє нам реагувати у разі необхідності», – сказала вона.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
