Відбудова економіки: ставка України на будівельну галузь.

Економіка відновлення: чому Україні потрібно зробити ставку на будівництво

Практично 30 відсотків економічного підйому України забезпечила минулого року саме будівельна сфера

Україна існує в умовах війни. Але водночас ми вже закладаємо основу післявоєнної економіки.

Будівництво – це визначення, яке можливо трактувати як в буквальному сенсі, так і ширше. Ми ставимо не тільки будівлі – ми творимо себе, свої сім’ї, свою державу і нову спільноту.

По суті, це навіть вагоміше, ніж сфера економіки. Це – підхід. Одні зводять, інші нищать. І сьогодні для України надзвичайно важливо зробити вибір на користь будівництва як підґрунтя відновлення після широкомасштабної війни.

Разом з тим будівництво – це елемент дійсного сектору економіки, котрий утворює нову вартість. Воно трансформує сировину та матеріали на готовий виріб – оселі, інфраструктуру, виробничі потужності. І за мірою доданої вартості це одна з найпотужніших сфер.

Саме тому будівництво надає суттєві надходження – як до державного бюджету, так і бюджетів міст та територіальних громад.

Якщо поглянути на цифри, частка будівництва у ВВП звичайно коливається від 2 відсотків у скрутні часи до 5–6 відсотків у періоди інтенсивного розвитку.

Але оцінювати роль сфери тільки за цим показником – помилка.

Будівництво безпосередньо пов’язане з більш ніж 20 суміжними сферами – від видобування сировини та промисловості до транспорту, логістики, ІТ та послуг. Тобто кожен новий будівельний задум ініціює ланцюгову реакцію в економіці.

Це так званий мультиплікаційний ефект, коли одна гривня у будівництві створює у 6–10 разів більший економічний результат у суміжних сферах.

Це добре видно на прикладі взаємодії з металургією. Україна має значний гірничо-металургійний комплекс і водночас величезний запит на будівництво. Поєднання цих факторів може стати базисом конкурентоздатності української економіки.

Існує ще один показовий факт. У 2023 році біля 30 відсотків економічного підйому України забезпечила власне будівельна галузь. По суті кожна третя гривня приросту ВВП була сформована завдяки будівництву.

І це в умовах війни.

Це вказує на те, що потенціал галузі після її завершення буде суттєво більшим.

Окремо слід сказати про ресурсну базу.

Україна геологічно розташована на Українському кристалічному щиті – одному з найбагатших у Європі за резервами будівельної сировини. Це граніти, базальти, кварцити, гнейси, лабрадорити.

Ці матеріали застосовуються у виробництві бетону, дорожньому будівництві, фундаментних спорудах, облицюванні та сучасних утеплювачах.

Тобто це не просто природні копалини. Це підґрунтя для творення повноцінного будівельно-промислового кластеру: від видобування до виготовлення матеріалів та кінцевого будівництва.

Фактично мова йде про можливість створити в Україні завершений цикл з високою доданою вартістю, щоб працювати не лише на внутрішнє відтворення, а й на експорт.

У майбутньому це може стати окремою точкою економічного зростання і частиною нової логістичної архітектури держави та дозволити Україні претендувати не тільки на роль країни відновлення, а й на роль постачальника будівельних матеріалів та готових рішень для європейського ринку.

Тобто ми маємо всі передумови, щоб зводити не тільки більше, а й дешевше та швидше, ніж багато інших держав.

Сьогодні значна частина нашої металургії функціонує на експорт напівфабрикатів з низькою доданою вартістю. Але інтеграція металургії в будівельні задуми та виготовлення матеріалів дає змогу значно збільшити додану вартість і залишати її всередині держави.

Це – питання економічної стратегії.

Якщо говорити про практичні напрями, де будівництво вже сьогодні формує основу відтворення, їх декілька.

Перше – утворення повноцінного житлового простору для внутрішньо переміщених осіб. Не тимчасових варіантів, а нормального місця для життя.

Друге – відбудова критичної інфраструктури: енергетики, транспорту, залізниці.

Третє – реіндустріалізація: зведення нових підприємств та виробництв.

Четверте – оборонна інфраструктура.

П’яте – житло для військових.

Шосте – відновлення українських міст.

Сьоме – формування нової логістичної системи, котра поєднає українські порти з європейською інфраструктурою.

Якщо ці процеси будуть систематично запущені, будівництво може стати одним із головних рушіїв економіки.

У найближчі 5–10 років його частка може збільшитись до 5–10 відсотків ВВП, а вклад у економічний підйом – до 40–50 відсотків.

Після війни Україна або стане державою, яка будує, або залишиться в логіці відшкодування втрат. Цей вибір ми повинні зробити вже зараз.

 height=

Віталій Кім, начальник Миколаївської обласної військової адміністрації України

Фото: Freepik

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Source: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *