Про те, що реально відбувалося з українським експортом минулого року та який «бік» можна розглянути у наявному «мінусі»
У 2025 році міжнародна торгівля України відобразила декілька одночасних процесів: вплив воєнних реалій, структурну адаптацію підприємств та поступову зміну орієнтації економіки. «Суха» статистика продемонструвала падіння торгового балансу, проте за загальними показниками ховається набагато складніша картина – одні сектори втрачали позиції, інші, навпаки, збільшували обсяги й завойовували нові ринки. Аби збагнути, що насправді діялося з українським експортом минулого року, слід подивитися не лише на кінцеві цифри, але й на те, які вироби й напрямки формували цей результат. Саме у структурних змінах – у тому, що піднялося, а що зменшилося – і є справжня відповідь на питання, куди прямує вітчизняна торгівля та які тенденції визначатимуть її найближче майбутнє.
Загальні показники торгівлі: знову в “негативі”
У 2025 році українська міжнародна торгівля зазнала відчутних структурних зрушень та розбалансування: експорт вітчизняної продукції скоротився на 2,9% – до $40,37 млрд, тоді як імпорт збільшився на 19,9% і досяг $84,74 млрд. Як наслідок дефіцит торгового балансу збільшився з $29,07 млрд до $44,37 млрд, тобто більш ніж в півтора рази.
Найбільші втрати у 2025 році припали на аграрний експорт
Це саме той сегмент, який традиційно створює значну частину валютних надходжень. Зокрема, частка зернових зменшилася з 22,6% до 18%, а обсяг відвантажень впав з $9,41 млрд до $7,27 млрд. Особливо постраждали:
-
кукурудза: $5,07 млрд → $3,90 млрд (частка: 12,2%→9,7%, спад $1,17 млрд);
-
пшениця: $3,73 млрд → $2,99 млрд (частка: 9,0%→7,4%, спад $0,74 млрд).
Аналогічна динаміка спостерігалася й у сегменті олійних культур.
Відсоток групи «насіння і плодів олійних рослин» зменшився з 8,1% до 5,9%, тоді як загальний обсяг експорту впав на понад $1 млрд – до $2,36 млрд. Основний спад забезпечили насіння ріпаку (-$0,96 млрд) та соняшнику (-$22 млн). Отже, 2025 рік став періодом ослаблення традиційної сировинної складової українського експорту, що суттєво позначилося на загальному підсумку року.
Промисловість та готові харчові продукти: найстійкіші на тлі загального падіння
Металургія у 2025 році не тільки втримала позиції, але й збільшила присутність у структурі експорту – її частка збільшилася до 11,7%. Ключовим фактором став чавун переробний та дзеркальний – $759,88 млн проти $500,28 млн у 2024 році (+$259,60 млн). Разом з тим експорт труб, прокату та окремих напівфабрикатів зменшився, що вказує на нерівномірність відновлення всередині галузі.
Позитивну динаміку також показали суміжні промислові сегменти:
-
Деревина та вироби з неї зросли до $1,68 млрд (+$227,9 млн);
-
Експорт електричної апаратури досяг $2,41 млрд (+$152,96 млн).
Це важливий показник того, що українські підприємства продовжують функціонувати у форматі промислової кооперації, а не лише як постачальники сировини.
Показовим є і розвиток харчової промисловості. Експорт готової продукції зріс до $3,92 млрд (+$185,81 млн), а частка сегмента склала 9,7%. Лідерами були:
-
Соєвий жом (макуха): $521,19 млн (+$217,21 млн);
-
Хлібобулочні вироби: $372,72 млн (+$104,0 млн);
-
Шоколад та вироби з какао: $338,42 млн (+$74,87 млн).
В цілому промисловість і готові харчові продукти частково компенсували втрати в сировинному сегменті та підсилили роль продукції з вищою доданою вартістю 2025 року.
Легка промисловість та споживчі товари: хто швидше “євроінтегрується”
Сектор меблів у 2025 році також продемонстрував зростання та зберіг позитивну динаміку: обсяг експорту зріс до $1,04 млрд (+$131,18 млн). Основний приріст забезпечили «інші меблі» (+$99,15 млн) та меблі для сидіння (+$12,22 млн), а також постільні вироби (+$11,67 млн). Така динаміка свідчить про збереження потреби на українську продукцію в сегменті облаштування житла та комерційних просторів, а також про конкурентоспроможність виробників у середньому ціновому сегменті.
Легка промисловість також збільшила обсяги – до $808,41 млн (+$59,94 млн). Серед топ-3 сегмента: жіночі костюми (+$11,10 млн), трикотажні майки (+$10,55 млн) та інші готові текстильні вироби (+$9,77 млн). Це підтверджує інтеграцію українського постачальників у контрактне виробництво та співпрацю з європейськими брендами. Єдине скорочення стосувалося взуття на пластиковій підошві (-$1,84 млн), що виглядає скоріше як локальна корекція потреби, а не системна проблема галузі.
Географія експорту: Польща – “плюс”, Іспанія – “мінус”
За 2025 рік 204 країни отримали українські товари. Європейський напрям залишається основним – країни ЄС закуповують понад 63% нашого експорту, хоча ця частка трохи зменшилась через загальне скорочення обсягів поставок.
Натомість найбільші втрати зазнали:
-
Іспанія – $1,73 млрд (-$1,13 млрд);
-
Китай – $1,81 млрд (-$0,58 млрд);
-
Німеччина – $2,44 млрд (-$0,37 млрд);
-
Румунія – $1,40 млрд (-$0,35 млрд);
-
Бельгія – $0,58 млрд (-$0,27 млрд);
Дані чітко показують, що хоча Європа залишається головним покупцем, українські компанії більше дивляться на нові ринки, зокрема в регіонах Близького Сходу та Африки.
Висновок
2025 рік став періодом значного посилення зовнішньоторговельного дисбалансу. Скорочення експорту на тлі майже 20% збільшення імпорту призвело до суттєвого розширення дефіциту торгового балансу – до $44,37 млрд. Найбільш негативний внесок забезпечило просідання аграрної сировини: зменшення відвантажень кукурудзи, пшениці, олійного насіння та окремих інших товарних груп значно змінило структуру валютних надходжень. Фактично ті сегменти, які традиційно створювали основу експорту, втратили частину своїх позицій.
Разом з тим 2025 рік показав і структурні зміни. Металургія, машинобудування, меблева галузь та готові харчові продукти продемонстрували зростання і збільшили свою частку в експорті. Географія відвантажень також залишалася диверсифікованою: Україна зберегла міцні позиції на європейських ринках, зокрема у Польщі, та активніше експортувала до Туреччини й інших неєвропейських торговельних партнерів.
В результаті рік окреслив чіткий тренд: поступове посилення ролі продукції з більшою доданою вартістю на тлі зниження відносної ваги сировинного експорту.
Яна Капшієнко, старша аналітикиня відділу аналітики та стратегії Офісу з розвитку підприємництва та експорту
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Source: www.ukrinform.ua