В країні спостерігається нестача електроенергії.
Від середини поточного тижня в більшості регіонів України було введено екстрені вимкнення електрики. Це означає, що звичні розклади не діють, і спрогнозувати конкретну тривалість перерв в електропостачанні не є можливим.
Ключова причина вимкнень — російські ракетні та безпілотні атаки. 10 жовтня відбувся один із найінтенсивніших нападів на українську енергетичну систему за останні два роки. На наслідки цього удару вплинули й інші обставини, зокрема, початкові заморозки та збільшення споживання.
Фото: EPA/UPG Відключення електроенергії в Києві, 10 жовтня 2025 р.
Окрім того, щонайменше два енергоблоки АЕС перебувають на запланованому технічному обслуговуванні та не виробляють електроенергію. Разом з тим, деякі теплові та гідроелектростанції знову стали мішенями для російських атак. Імпорт електроенергії з ЄС також поки що не функціонує на повну силу.
«У сусідніх країн змога надати термінову допомогу теж обмежена — прохолодно, опалення ще не ввімкнено, тому рівень споживання стрімко зріс. По суті, він вищий, ніж у середньому минулої зими. Комерційний імпорт ще не розпочався, здається, всі розраховували обійтися без нього — не вийшло. Зимовий період буде складним, і вже необхідно згадувати про заощадження електроенергії», — роз’яснює керівник Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Останніми днями промисловість не виявляла великого бажання імпортувати електроенергію з-за кордону. Незважаючи на наявність технічної можливості, Україна може купувати з європейського ринку понад 2 ГВт. Проте від четверга, 16 жовтня, вибір обмежений: Укренерго впровадило ліміти потужності для промисловості. Це означає, що підприємства або стикнуться з вимкненнями, або все ж таки імпортуватимуть електроенергію.
Фото: EPA/UPG Автомобільний рух по неосвітленій вулиці під час відключення електроенергії після російських ударів по Києву, 10 жовтня 2025 р.
«Імпорт використовувався навіть не наполовину. Промислові споживачі сподівалися, що обійдеться. Вони не бажали укладати угоди за високими цінами, і їх можна зрозуміти, оскільки це основна складова собівартості виробництва. До речі, ціни почали рости вже і у нас, базова вартість електроенергії перевищила 7 грн», — зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
На початку повномасштабного вторгнення росіяни прагнули спричинити блекаут — тобто знеструмити всю енергосистему України. Тоді Москва націлювалася на кілька десятків енергетичних об’єктів за одну атаку: генерацію та системи розподілу. Цієї осені тактика росіян ще більш агресивна, стверджує голова правління Укренерго Віталій Зайченко. Дії росіян можна порівняти з тактикою випаленої землі. Кремль віддав наказ руйнувати енергетичну інфраструктуру кожного регіону. Тобто російська армія атакує конкретні об’єкти в межах однієї області.
«Атаки почалися з вересня з розподільчих підстанцій залізниці і дійшли до підстанцій Укренерго. Передусім у прифронтових областях, і ці атаки були настільки складними, що навіть зараз у деяких областях діють постійні графіки відключення», — констатує Віталій Зайченко.
Росія щодня завдає ударів по об’єктах Укренерго, додає голова правління компанії. Водночас Зайченко запевняє: завдяки допомозі західних партнерів вдалося накопичити значну кількість резервного обладнання. Крім того, бригади компанії навчилися відновлювати пошкоджені об’єкти надзвичайно швидко.
Російські дрони та ракети летять кількома хвилями, що суттєво ускладнює роботу протиповітряної оборони. Україна намагається посилити ППО, тривають переговори з партнерами щодо фінансування та надання озброєння. Також у планах створити нові вертолітні групи, які полюватимуть на ворожі ударні дрони.
Фото: Генштаб
«Росіяни руйнуватимуть нашу енергетику, ми повинні це усвідомлювати. Їхні можливості зросли, оскільки торік у жовтні-листопаді вони випускали стільки “шахедів” за місяць, скільки зараз за день. Нам необхідно збільшувати можливості ППО, і проти “шахедів” це не комплекси Patriot чи NASAMS. Вертолітні групи — це одне з рішень, вони добре себе проявили», — вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Росіяни намагаються діяти поетапно. Спочатку — повністю зруйнувати енергетику прифронтових і прикордонних областей. По-друге — спричинити дефіцит електроенергії на Лівобережній Україні. Там руйнування вже і так найбільші, а обсяг споживання історично завжди був значним. Водночас найпотужніші об’єкти генерації розміщені далі на захід. І по-третє — після розбалансування системи росіяни планують взятися за поступове знищення енергетики Правобережжя. Зокрема, вони намагатимуться вразити високовольтні підстанції навколо АЕС.
Кремль прагне спровокувати так званий каскадний колапс енергосистеми, тобто хоче знеструмити всю Україну. Енергетики знають про плани ворога і намагаються їм завадити.
«Донецький регіон зараз найскладніший, масштаби руйнувань там величезні. Наша найважливіша цінність — це люди, і там зараз надзвичайно важко працювати. Дуже мало годин на добу, коли немає тривог. Якщо взяти період 10–13 жовтня, то ми відновили електропостачання майже 2 млн наших клієнтів у Києві, Дніпропетровській області та на Одещині. Ситуація складна, але енергетики знають, що робити», — повідомляє генеральна директорка компанії «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко.
Фото: expro.com.ua Аліна Бондаренко
За умов постійних російських атак споживачі у всіх регіонах України повинні бути готовими до тривалих відключень. Не слід забувати і про фактор зношеності обладнання. Масштабні збої також є можливими, як, наприклад, трапилося у Києві 14 жовтня. Тоді без електроенергії та води на кілька годин залишилися тисячі мешканців щонайменше трьох районів столиці. Техніка не витримує навантажень, і це також необхідно враховувати.
Режим максимальної економії
З початку місяця росіяни атакували український газовидобуток шість разів. Під час чергового нападу чотирьох працівників було поранено, є руйнування у деяких областях. Ця атака була дуже інтенсивною: Кремль спрямував на родовища десятки ракет та сотні дронів одночасно. Росіяни завдавали ударів і по приватних видобувних підприємствах.
Держава закликає споживачів економити не тільки електроенергію, а й газ.
«Це дуже непростий рік. У лютому країна вперше зіткнулася з атакою на газову інфраструктуру, тоді мене розбудили зі словами, що ми втратили половину добового видобутку. Це жахлива цифра», — зазначає заступниця голови наглядової ради Нафтогазу Наталія Бойко.
Фото: facebook/Nataliya Boykо Наталія Бойко
Приблизно таких самих втрат видобуток газу зазнав і після найпотужнішого осіннього обстрілу, який стався 3 жовтня. Офіційна влада не оголошувала точних даних про скорочення видобутку, у засобах масової інформації згадувалася цифра до 60 %.
«Я не буду, на жаль, їх спростовувати», — підкреслює Наталія Бойко.
Одночасно зі збільшенням атак на родовища зростає споживання газу — з початку тижня більш як на 20 %, за підрахунками Нафтогазу. Крім того, країна використовує більше палива, ніж у ці ж дні минулого року. Наталія Бойко додає: компанія накопичила резерв обладнання для ремонтних робіт. Однак, якщо росіяни знищать, наприклад, великий компресор, то його виготовлення буде не лише дорогим, але й тривалим. Таке обладнання виготовляється за індивідуальними параметрами і іноді займає кілька місяців.
Україна збільшує імпорт газу приблизно на третину, повідомили в Міністерстві енергетики. Це дасть змогу впевненіше пройти опалювальний сезон в умовах постійних російських атак на видобуток. До 1 жовтня Нафтогаз накопичив близько 2.5 млрд доларів на імпорт газу, більша частина — це кредити та гранти. Скільки коштів потрібно на додатковий імпорт — поки що не повідомляють.
Чи ймовірне відключення газу цього опалювального сезону? У Міністерстві енергетики поки що не дають чітких прогнозів.
Фото: mev.gov.ua Світлана Гринчук під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради
«Так, такі ситуації трапляються. Ми робимо все можливе, щоб ці відключення були максимально короткими. Особливо усвідомлюючи, що з настанням холодів критично важливо, щоб у населення був доступ до газу та електроенергії», — заявляє міністерка енергетики Світлана Гринчук.
З імпортом газу можуть виникнути непередбачувані проблеми. Словаччина, ймовірно, готується суттєво підвищити тарифи на транспортування палива. Офіційно оператор мереж поки що не оприлюднив цю інформацію. Окрім того, перед ухваленням такого рішення Братислава має проконсультуватися з іншими європейськими партнерами. Тому, навіть якщо подорожчання транспортування і відбудеться, то це не станеться швидко.
«Словаччина і без того не є найвигіднішим маршрутом імпорту природного газу. Найбільш вигідний напрямок — це Польща. Словаччина дуже прагне відновлення транспортування російського газу через Україну. Вони постійно шукають, як досягнути цього. Найчастіше все зводиться до спроб словесного тиску на нас», — пояснює експерт галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Фото: gmk.center Андріан Прокіп Коли розпочнеться опалювальний сезон
Рішення про початок опалювального сезону приймає місцева влада, ніяких змін не відбулося. Міністерство енергетики спростувало публікації у ЗМІ про те, що опалювальний сезон в Україні розпочнеться лише з 1 листопада. Підставою для таких висновків стала постанова Кабінету Міністрів. У документі продовжили дію фіксованої ціни на газ для населення з листопада до кінця березня.
Водночас джерела LB.ua у теплокомуненерго трьох найбільших міст України підтвердили: саме 1 листопада є орієнтовною датою початку опалювального сезону. Причина проста: десь ще усувають наслідки російських атак, десь намагаються економити газ.
«Виникає питання: а чи діятимуть пільгові тарифи до 1 листопада? Хто за це платитиме? Я думаю, що тому поки що не розпочинають опалювальний сезон. Тому що всі розмірковують, як уникнути фінансових втрат. І друге — ми ж бачимо, що є нестача природного газу, росіяни безперервно обстрілюють газовидобуток. Ми здійснюємо імпорт, але потрібно більше», — пояснює Володимир Омельченко.
Фото: oilreview.kiev.ua Володимир Омельченко
Держава вже накопичила у підземних сховищах понад 13 млрд кубометрів газу. У звичайний опалювальний сезон цього було б достатньо. З вугіллям та мазутом проблем немає — головне, щоб було де спалювати паливо.
Посилення захисту енергетичної інфраструктури обговорюється на найвищому рівні. Ця тема була ключовою на кількох нарадах в Офісі Президента. Закордонні партнери також виділяють додаткові кошти, а уряд обіцяє поліпшити координацію.
Упродовж 2023–2024 рр. на проєкти фізичного захисту енергетики держава виділила майже 30 млрд грн. Водночас було використано лише близько 19 млрд, згідно зі звітом Рахункової палати. Середній рівень готовності антидронових споруд вдалося забезпечити лише на три чверті від запланованого, вказано у звіті відомства. А фортифікацій від ракетних атак ще менше — лише на чверть.
«Тривають дебати, хто винен у тому, що київські ТЕЦ зазнали ударів. Що робила міська громада, що робили військові, чому не забезпечили захист. Це дилетантська дискусія, яка не приносить жодних результатів. Відповідальність за захист критичної інфраструктури несе держава. Я сподіваюся, що ми засвоюємо уроки, оскільки війна не закінчиться завтра», — зауважує експерт з міжнародних енергетичних відносин та питань безпеки Михайло Гончар.
Фото: Олександр Попенко Михайло Гончар
У той же час, у Центрі досліджень енергетики повідомили: області дійсно дуже по-різному підготувалися до зими. Наприклад, ситуація на Херсонщині чи Миколаївщині краща, ніж у північних областях. Хоча і там, і там російські обстріли практично не припиняються.
