Атака на ДніпроГЕС, 22 березня 2024. Як розвивалися події
Наймасштабніша атака у цьому опалювального сезону і одна з найбільших з початку російського вторгнення. Кремль певний час накопичував зброю та підняв групу стратегічної авіації. По Україні росіяни вдарили дронами, балістикою та крилатими ракетами, загалом – понад півтори сотні засобів повітряного нападу.
“Понад 60 “шахедів” і майже 90 ракет різних типів. Цілі російських терористів світ бачить максимально чітко: електростанції та лінії постачання енергії, гребля ГЕС, звичайні житлові будинки, навіть тролейбус. Росія воює проти звичайного життя людей”, – заявив президент Володимир Зеленський.
Усі цілі збити не вдалося – ефективність української ППО у цій атаці склала понад 60%. З окупованого Криму росіяни стріляли балістикою, по Хмельниччині цілили “кинджалами”, з Каспію запустили ракети з літаків Ту-95. Напередодні Росія спрямувала десятки ракет на Київ, всі ворожі цілі тоді збили. Перед цим росіяни тривалий час вдавалися лише до точкових ударів. Скажімо, кількома дронами одночасно атакували енергетичні об’єкти Дніпропетровщини. Наслідки атаки, яка сталася вдосвіта п’ятниці, куди серйозніші.
Фото: EPA/UPG Рятувальники гасять пожежу на місці ракетного обстрілу промислової будівлі в Харкові, 20 березня 2024 р.
“Були влучання в об’єкти генерації на Харківщині. Ми втрачаємо генерацію від ДніпроГЕСу. Скоріше за все ми матимемо певні обмеження вище по каскаду Дніпра на гідроелектростанціях. Всі бачили у новинах, що ракета летіла на Ладижин. А там є теплова станція, вона стара, але потужна. Там 4 блоки по 200 МВт. На Бурштин летіло, там теж ТЕС”, – розповіла експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.
На Дніпропетровщині через знеструмлення з шахт евакуювали понад тисячу гірників. Ніхто із них не постраждав.
Ворог не досяг мети
Росіяни вдарили по десятках енергетичних об’єктів, повідомило “Укренерго”. Ракетами та дронами цілили у теплові та гідроелектростанції станції. Мета у Кремля незмінна: занурити Україну у темряву.
“Загалом ситуація в енергетиці контрольована, потреби у відключеннях по всій країні немає. Україна потребує більше зброї та більше систем ППО для захисту людей. А Росія потребує більше санкцій та більшої ізоляції. Війна має стати непідйомним тягарем для агресора”, – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Фото: kmu.gov.ua прем’єр-міністр України Денис Шмигаль
Цілями російської атаки також стали трансформаторні підстанції та лінії електропередач: і високовольтні, і ЛЕП обленерго. Таким чином росіяни намагалися розбалансувати енергетичну мережу України. У цьому мали лише частковий успіх.
“Це дуже потужна атака на українську енергетику. Руйнування великі. Вони цілили також у високовольтні підстанції, які є дуже критичними, щоб ми могли передавати потужність, наприклад, із західних регіонів на схід. Бо на заході у нас зараз більше потужностей. Росіяни прагнули порушити мережеву структуру. Наприклад, потужність йшла по лінії 130 кВ і так поступово зменшувалась. Якщо підстанція пошкоджена, то цю велику потужність мають передати на нижчій напрузі, а це – важче. Мережі не витримують. Це те, що ми спостерігаємо на Харківщині”, – розповіла Олена Лапенко.
У семи регіонах світло таки довелося вимикати – на Дніпропетровщині, Донеччині, Кіровоградщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині та Харківщині. Тисячі людей одразу після атаки або зовсім залишилися без електропостачання, або отримували його погодинно.
Фото: Укренерго
“Енергосистема зберегла цілісність. Ремонтні бригади “Укренерго” та обленерго розпочали аварійно-відновлювальні роботи одразу після закінчення повітряної тривоги”, – підкреслила пресслужба “Укренерго”.
Скажімо, у Одесі через влучання у енергооб’єкти запровадили стабілізаційні відключення електроенергії. Одразу після комбінованого обстрілу на Одещині без світла залишалися понад 50 тис. споживачів.
“У цій атаці на Одещину пріоритетом для ворога була саме енергетика. У певних моментах вони досягли мети: є ураження об’єктів, енергетики працюють над тим, щоб переорієнтувати навантаження мереж”, – повідомила начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталя Гуменюк.
У Дніпрі після вранішньої атаки також фіксували перебої з електропостачанням. Зокрема, зупинялися деякі насосні станції. Тому місцева влада попередила мешканців про можливі відключення й водопостачання.
“Будь ласка, наберіть трошки запасів води, але не потрібно це робити цілими ваннами”, – рекомендував міський голова Дніпра Борис Філатов.
Фото: facebook/Борис Філатов
На Сумщині світло вимикали у трьох районах, здебільшого прикордонних з Росією. А на Полтавщині графіки відключення електропостачання зранку п’ятниці застосували до понад 100 тисяч споживачів. Суворі обмеження запроваджували і на Кіровоградщині.
“Кожні 2 години відключатимуть половину абонентів виключно житлового сектора у визначених територіальних громадах області. В обласному центрі під відключення потрапляють околиці міста. Відключати об’єкти критичної інфраструктури наразі не планується”, – попередив голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович.
Одразу після атаки Україна була змушена просити аварійної допомоги у Польщі, Румунії та Словаччини. Іншого виходу не було через дефіцит у мережі. Якби не аварійна допомога, відключень електропостачання могло бути більше.
Харків та Кривий Ріг: найбільші руйнування
Фактично повністю без світла після вранішньої атаки залишився Харків. Загалом станом на ранок п’ятниці йшлося про понад 700 тисяч споживачів. Місцева влада підтвердила, що росіяни влучили у енергетичні об’єкти. Тролейбуси та трамваї зупинилися, місто залишилося і без тепла. У Харкові також зафіксували перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
“Вночі ми з вами стали свідками безпрецедентної ракетної атаки на енергоінфраструктуру Харкова. На критичній інфраструктурі міста ми задіяли альтернативні джерела живлення, в результаті чого у будинках харківʼян потроху починає зʼявлятися вода. Крім цього, 40 тисяч абонентів міста забезпечені теплом завдяки роботі модульних котелень”, – повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Фото: скрин відео Звернення Терехова до містян 22 березня
У місті відкрили мобільні кухні і видавали теплу їжу. Харків росіяни атакували чи не найдужче: спрямували на місто ракети з комплексів С-300/400. З російської територій до цілей вони долітають майже миттєво.
“Там найсерйозніші наслідки. У місті щонайменше 15 влучань. Викликає тривогу можливість швидкого відновлення електропостачання усім споживачам Харкова, а також – у Дніпропетровській області, насамперед Кривого Рогу та району довкола”, – зазначив фахівець з енергетики Геннадій Рябцев.
Криворіжжя – це промисловий район, де споживання електроенергії є доволі великим. І там також зафіксували руйнування енергетичних об’єктів. У Кривому Розі застосовували графіки відключення світла. Міська влада рекомендувала мешканця набрати води і зарядити телефони та павербанки. Лікарні переводили на генератори. Енергетики спрацювали на відмінно. Бо вже після обіду п’ятниці голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що водопостачання повністю відновлено. “Усі котельні у роботі. Енергопостачання відновлено на 99%, енергетики точково проводять допідключення, здебільшого у Тернівському районі”, – сказав він.
Запорізька АЕС: росіяни нагнітають ситуацію
Найбільша атомна станція Європи вранці п’ятниці знову залишилася лише на одній лінії живлення із українською енергомережею. Хоч блоки окупованої росіянами АЕС і перебувають у стані холодного зупину, вони потребують безупинного постачання електроенергії ззовні.
Фото: Facebook/Петро Котін Голова ‘Енергоатому Петро Котін
“Така ситуація вкрай небезпечна і загрожує настанням аварійної ситуації. Якщо відключиться остання лінія звʼязку з вітчизняною енергомережею, ЗАЕС опиниться в черговому блекауті, що є важким порушенням умов безпечної експлуатації станції”, – повідомив очільник “Енергоатому” Петро Котін.
Від початку повномасштабного вторгнення ЗАЕС уже вісім разів перебувала у режимі блекауту. Цього разу ще одну лінію живлення для Запорізької АЕС вдалося відновити упродовж лічених годин. Після попередніх атак так швидко лагодити не виходило – Росія обстрілювала райони, де були пошкодження.
“Українська енергосистема забезпечує ЗАЕС електрикою. Зупинені реактори потребують електроенергії для роботи насосів, іншого обладнання. Насправді вони споживають величезний обсяг – це десь 150 МВт потужності. У мирний час вона була заживлена чотирма лініями. Під час війни під напругою максимум дві. Якщо переб’ють останню лінію, тоді вже ЗАЕС перейде на генератори. І це вже неприємно”, – констатував директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Чи втратила Україна ДніпроГЕС?
На ДніпроГЕС росіяни спрямували одразу вісім ракет, повідомив Офіс Генерального прокурора. Є прямі влучання та загиблі люди. На дамбі знаходяться дві гідроелектростанції – після атаки вони не працюють. Наслідки удару для ДніпроГЕС серйозними.
Фото: t.me/Denys_Smygal Удар РФ по ДніпроГЕС
“Загрози прориву дамби немає. Звичайно, є потрапляння у водну опору, підкранові балки. Мені здається, що така неадекватна поведінка світового товариства, коли була зруйнована Каховська ГЕС, ворог не відчув великих наслідків для себе, тому й надалі почав бити по гідроспорудах”, – заявив керівник “Укргідроенерго” Ігор Сирота.
Встановлена потужність ДніпроГЕСу складає понад 1500 МВт, аби компенсувати такий дефіцит потрібно додатково задіяти, скажімо, півтора блока атомної станції. І такий запас генерації знайти Україні буде дуже складно, якщо й зовсім неможливо.
“Це маневрова потужність. Тобто те, чим ми можемо перекривати вечірні піки споживання. Так, вони зараз значно нижчі, ніж було взимку, але тим не менше. І зараз іде паводок: тобто вода це доступний і дешевий маневровий ресурс, яким ми мали б покривати споживання, бо атомні блоки мали б виходити у планові ремонти”, – розповіла Олена Лапенко.
Росіяни явно хотіли спровокувати нову техногенну катастрофу: із затопленням території та численними жертвами серед цивільних. У Центрі протидії дезінформації при РНБО зазначили: російська пропаганда задовго до атаки поширювала брехню про те, Україна хоче підірвати греблю ДніпроГЕС.
