Час запровадити для Росії програму «Нафта в обмін на продовольство»

Російські нафтові доходи сьогодні вищі, ніж у 2021 році. Настав час змінити санкційну політику

Наступного року військові витрати Росії становитимуть щонайменше 145 млрд дол., а це на 25% більше, ніж поточного року. Що це означає? По-перше, Росія налаштована й надалі знищувати Україну, підбадьорена слабкою відповіддю західних країн, тому будь-які розмови про перемовини не мають сенсу. Путін упевнений, що за допомогою Китаю, Північної Кореї та Ірану він зможе виграти війну на виснаження у демократій. По-друге, незважаючи на те, що на Росію накладено найбільше санкцій серед країн світу, вона все ще отримує необхідні технології та деталі за допомогою Китаю та країн Центральної Азії, оскільки Захід вважає за краще не помічати цього (наприклад, якщо німецький експорт до Киргизстану зріс більш ніж удесятеро, очевидно, що за цим стоїть Росія).

По-третє, Росія все ще заробляє достатньо грошей, щоб купувати західні технології (які й надалі знаходять у її новій зброї), навіть якщо їй доводиться платити за ці технології більше. І більшість цих коштів вона отримує від продажу вуглеводнів, переважно нафти.

Дійсно, хоча цінова стеля (price cap) дещо обмежує російські нафтові доходи, у 2024 році Росія заробить від продажу нафти та газу 240 млрд дол., що більше, ніж у 2023 році, і набагато більше, ніж 119 млрд дол. у 2021 році. Такі надходження дають змогу Росії виробляти достатньо зброї, щоб не тільки знищувати Україну, але й постачати Іран, Хезболлу та хуситів, які ведуть війну на Близькому Сході.

Очевидно, що терористичні організації та терористичні держави, такі як Росія, не прагнуть переговорів. Вони зупиняться лише тоді, коли не зможуть вести війну. Щоб значно обмежити військові можливості РФ, потрібні два компоненти. По-перше, слід значно посилити технологічні санкції, включно з обмеженнями на використання в Росії західного програмного забезпечення. По-друге, слід «висушити» джерела доходів Росії, найперше доходів від нафти, які становлять близько 30%–40% доходів російського державного бюджету.

Як партнери України можуть це зробити? Очевидним рішенням було б узагалі припинити купувати нафту в РФ. Проте Китай та Індія все одно її купуватимуть та перепродаватимуть (або продаватимуть нафтопродукти) на світовому ринку. Деякі країни ЄС також можуть допомогти Росії обійти ембарго. Другий варіант – збільшення виробництва нафти іншими країнами, наприклад, Саудівською Аравією, США, Норвегією, Бразилією тощо, щоб знизити світові ціни і так зменшити доходи РФ. Однак російська нафта прибуткова вже за ціни понад 20 доларів за барель, і навіть у разі збільшення пропозиції ціна нафти навряд чи впаде нижче за 20 доларів найближчим часом. Крім того, російський уряд планує на наступний рік середню ціну в 70 доларів за барель, що свідчить про те, що цінова стеля в 60 доларів не працює так, як заплановано. Щоб обійти цінову стелю, Росія використовує тіньовий флот із незастрахованих і старих нафтових танкерів, що також створює велику небезпеку для довкілля.

Хоча санкції проти тіньового флоту мають залишатися, контроль за грошима, які РФ отримує від продажу нафти, економічно ефективніший. Тож ми підтримуємо впровадження для Росії схеми «Нафта в обмін на продовольство», тобто контроль російських нафтових доходів так, щоб вона не могла витрачати їх на війну.

Ми рекомендуємо:

1. Відключити усі російські банки від мережі SWIFT;

2. Відкрити один ескроу-рахунок, на який надходитимуть доходи від продажу російської нафти. Щоб уникнути помилок іранської програми «Нафта в обмін на продовольство», де рахунок був відкритий у банку, що мав зв’язки з Іраном, цей рахунок має бути відкритий у банку з належним управлінням і абсолютно не пов’язаним із Росією;

3. Скласти перелік товарів, які російський уряд зможе придбати за кошти з цього рахунку. Наприклад, можна дозволити їжу, ліки й навіть предмети розкоші, але всю електроніку потрібно заборонити;

4. Найняти команду людей, не пов’язаних із Росією, для перевірки імпортних операцій російського уряду. Ця команда повинна мати можливість як переглядати документи, так і перевіряти товари на місці (наприклад, на кордоні Росія–ЄС), щоб переконатися, що до Росії відправляють лише дозволені товари. Ця команда може отримувати зарплату із вказаного ескроу-рахунку;

5. Частину коштів потрібно спрямувати на підтримку України, щоб за шкоду, яку Росія завдала українській інфраструктурі та економіці, платив агресор, а не платники податків ЄС чи США.

Також має бути механізм виявлення потенційних схем обходу санкцій. Наприклад, Індія чи Китай можуть мати стимули торгувати з РФ безпосередньо, а не через описаний вище ескроу-рахунок. Тому слід створити механізм винагороди викривачів (whistleblowers), які повідомлятимуть про транзакції між китайськими чи індійськими та російськими банками. Цим викривачам можна запропонувати переїзд і дозвіл на постійне проживання в ЄС або США, а також певну винагороду з коштів, отриманих від продажу нафти. Водночас на банки, що сприяють будь-яким прямим транзакціям, потрібно накладати великі штрафи чи застосовувати до них інші санкції. Надходження від штрафів також можна використати для винагороди викривачів.

Ця схема має кілька переваг перед ціновою стелею. По-перше, російська нафта буде легально поставлятися покупцям. По-друге, це дасть змогу демократіям значно більше контролювати російський імпорт. По-третє, «прості росіяни» не постраждають, тому що російський уряд все одно зможе імпортувати гуманітарні товари. Запровадження цієї схеми показало б, що уряди ЄС і США серйозно намагаються зупинити війну, а не просто чекають, поки Росія знищить Україну.

Фото: depositphotos.com/ua/

Автори: