Країни Балтії звернулися до Брюсселя з проханням прискорити впровадження відкладених планів щодо ембарго на російську нафту, оскільки побоювання ЄС щодо серйозної енергетичної кризи, спровокованої конфліктом в Ірані, не матеріалізувалися.
Про це пише FT, посилаючись на джерела, передає Укрінформ.
Наприкінці минулого року держави-члени домовилися, що Європейська комісія найближчим часом винесе на розгляд питання про ембарго на російську нафту, однак, за словами посадовців, конфлікт в Ірані призупинив реалізацію цих намірів, оскільки було перекрито судноплавство через Ормузьку протоку, що викликало побоювання щодо кризи в енергопостачанні.
Пропозицію щодо заборони імпорту нафти планувалося представити 15 квітня, але в березні її було вилучено з попереднього порядку денного Європейської комісії.
Як повідомили кілька осіб, обізнаних з перебігом переговорів, на зустрічі міністрів енергетики в п’ятницю Естонія, Латвія та Литва закликали ЄС розглянути пропозиції щодо поступового припинення імпорту, стверджуючи, що експорт російських енергоресурсів сприяє фінансуванню війни Кремля в Україні.
За словами цих осіб, комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не відповів на ці коментарі під час закритої зустрічі. Представник комісії відмовився від коментарів, проте Єврокомісія зобов’язалася внести пропозицію на розгляд.
З моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну ЄС вжив заходів для зменшення своєї залежності від російських енергоносіїв. За даними Європейської комісії, імпорт нафти з Росії становив 2% від загального обсягу поставок у 2025 році, порівняно з 27% на початку 2022 року, але це все ще становило 9,7 мільйона тонн сирої нафти.
Просування ембарго може зустріти опір з боку країн, які значною мірою залежать від російської нафти, таких як Угорщина та Словаччина, а також зіткнеться з протидією з боку держав-членів, які борються з високими цінами на енергоносії. Окремі держави-члени не зможуть накласти вето на цей захід.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив введення заборони, заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив FT, що Варшава вважає, що це слід зробити «до кінця року. Але ми розуміємо занепокоєння щодо цін, доступності (поставок – ред.) та конкурентоспроможності, що можуть виникнути внаслідок цього. Це та ціна, яку нам доведеться заплатити, щоб досягти незалежності від російських ресурсів».
У п’ятницю ЄК заявила, що ринок нафтопродуктів «продемонстрував стійкість», незважаючи на попередження про те, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіаційного палива вже в квітні, за лічені тижні.
Після зустрічі міністрів енергетики Йоргенсен зазначив, що ситуація на Близькому Сході зробить «більш імовірним» те, що Європі вдасться уникнути дефіциту авіаційного палива та інших продуктів цього літа. Однак він додав: «Ми повинні визнати, що навіть у разі досягнення угоди, повернення до нормального стану на ринку нафти займе кілька місяців, а на ринку газу — кілька років», — додав він.
Європейська комісія прагне прискорити електрифікацію, щоб допомогти Європі відмовитися від викопного палива. У п’ятницю країни-члени досягли згоди щодо нового пакету правил, який прискорить видачу дозволів та сприятиме розвитку транскордонних ліній електропередач.
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи проти Росії на наступні 12 місяців, до 31 липня 2027 року.
Фото: lithuaniatribune