Слово “стартап” відоме, напевно, всім. В Україні бум бізнес-проєктів з новаторськими ідеями припав на 2010-ті та сформував уявлення про сферу молодих, сміливих, ідейних людей. Як змінилася ця сфера за понад 10 років, які стартапи стають успішними у 2021 році, і чого навчилися стартапери — ми запитали у серійного підприємця Антона Потихи.
Антон Потиха — творець сервісів “Купискидку”, Arbrowser та інших. Стартапер з 2008 року. Продавав знижки в салони та ресторани, організовував онлайн-виставки, міжнародну доставку товарів приватними особами, онлайн-консультації з лікарями, перегляд інтер’єрів за допомогою доповненої реальності.
Коли і з чого починався ваш стартаперський шлях?
Я прийшов до цього у 2008 році, коли в Україні ще не було помітного стартап-руху і загалом ринок інтернет-послуг був розвинений набагато менше. Тоді мені хотілося пробувати можливості нових технологій, втілювати їх у продукт. Стартап був для мене цікавим викликом.
Я запустив свій перший проєкт Expoonline — сервіс для проведення виставок в режимі онлайн. Потім уже включилося стартаперське мислення, і зупинитися стало неможливо.
Чим відрізняється стартап-мислення?
Стартапер — це людина дії. Коли вона бачить проблему, то починає вигадувати для неї найпростіше рішення. Коли вигадала рішення — вона не може не спробувати його реалізувати. Тобто, по суті, він бачить не проблему, а можливість для змін.
З яких етапів складається процес створення стартапу?
Класичний шлях такий. У стартапера виникає ідея щодо вирішення проблеми. Він у неї вірить, можливо, обговорює, розвиває. Потім обов’язково перевіряє — проводить інтерв’ю з потенційними клієнтами, на цьому етапі, можливо, кардинально переосмислює. Якщо виявляється, що ідея справді затребувана і продукт знайде аудиторію — збирається команда для реалізації. Потім створюється мінімально робочий продукт, який показують потенційним клієнтам. У хорошому випадку укладається договір про те, що при доопрацюванні ваш продукт куплять. Потім стартапери звертаються до інвесторів — «бізнес-ангелів» — для створення першої робочої версії продукту. Коли продукт запускається, починається нескінченний процес його вдосконалення. Ми збираємо зворотний зв’язок, аналізуємо реакцію ринку. Іноді доводиться змінювати все кардинально, іноді — поступово розвивати, масштабувати. Загалом, продукт точно не зупиняється після релізу.
Ви послідовно створювали кілька стартапів. Якщо проєкт не зупиняється після релізу, як ви розумієте, що час його покинути й почати наступний?
Завжди індивідуально, але для мене — коли в ньому не залишається цікавих мені викликів. Наприклад, один зі своїх перших проєктів — стартап «Купискидку» — я покинув через три роки після створення, на піку популярності. Він мав 4 мільйони підписників та оборот у кілька сотень тисяч доларів. Ми були першими в багатьох рейтингах і працювали з такими компаніями, як Shell, Mastercard, «Люменіс». Компанія мала офіси в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Херсоні, Донецьку, Сумах, відкрила свої представництва в Грузії, Молдові, Росії. Все працювало стабільно, і мені захотілося робити щось нове, тому я продав свою частку і пішов працювати в холдинг «Аск Онлайн Медіа». По суті, пішов на час зі стартаперської діяльності. Але підхід до справи зберігся — під моїм управлінням було 6 медійних проєктів: видання Mama, Udoktora, Nashasvadba, Luxlux, Woman, Okino — і в кожному з них ми шукали нові можливості, нові рішення. За кілька років перевірили кілька бізнес-гіпотез, експериментували з сервісами та інноваціями, підбирали бізнес-моделі, шукали ніші, щоб не залежати від реклами. Так, у 2015 році ми першими на нашому ринку запровадили онлайн-консультації з лікарями — сервіс Telehealth на основі видання Udoktora. Це теж можна вважати стартапом, причому тоді проєкт був інноваційним, а зараз це поширена історія. Тобто я розумів, що поточна модель, коли медіа заробляють лише за рахунок реклами, потребує вдосконалення, і знайшов для цього шляхи. У підсумку холдинг став заробляти, і всі видання існують досі.
Виходить, у цей час ви керували шістьма проєктами одночасно? Як справлялися з багатозадачністю?
Тут теж допомогло стартаперське мислення, воно взагалі корисне у повсякденному житті. Я прагнув до оптимізації та шукав кращі моделі в усьому — від самого продукту, до побудови команди, взаємин у ній. Тому виходило ефективно та прибутково.
У вас великий досвід у стартапах: що змінилося за роки у сфері?
Зараз для стартапів є вже все, що потрібно — технічні можливості, стартап-ком’юніті, в якому можна зібрати команду професіоналів; книги, відеоматеріали, акселератори, інкубатори, венчурні фонди, «ангели»-інвестори, сотні сервісів, які полегшують реалізацію стартапу — загалом, ціла інфраструктура. З одного боку, зробити проєкт набагато легше, ніж 13 років тому. Але водночас ринок за роки заповнився, і більшість ніш уже зайнято. Тому зростає цінність ідеї — вони мають бути все більш оригінальними, більш сміливими. Також в умовах великої конкуренції здібності створити технічно досконаліший продукт мають дедалі більше значення.
Особливі умови часів пандемії теж змінили сферу. Сьогодні сервіси переживають бум — люди все більше звикають до онлайну, вони проводять зустрічі онлайн, роблять покупки, дивляться контент, створюють контент, вчаться, відпочивають. І в усіх цих сферах хочуть зручності та чогось нового. Аудиторію стало набагато легше переконати спробувати сервіс або застосунок — вона звикла до цього. Загалом, досить продуктивний час для стартапу, хоча й конкурентний.
Які сьогодні стартап-тренди?
З досвіду є два способи знайти ідею для стартапу — безпосередньо побачити актуальну проблему та вигадати її сучасне рішення або помітити актуальну технологію та впровадити її у потрібну сферу. Щоб потрапити в тренд, потрібно вміти відчути, чого людям не вистачає в певний момент, або помітити потенціал. Зараз, наприклад, усі освоюють штучний інтелект, інтернет речей, якісь модні технології, розвиваються у сфері медицини, фінансів, агросектору.
Яким проєктом займаєтеся зараз ви?
У 2016 році ми з командою помітили нову на той момент технологію доповненої реальності, вирішили, що за нею майбутнє, і стали шукати ніші для застосування цього інструменту. У підсумку зупинилися на ринку меблів. Доповнена реальність допомагає побачити товари в інтер’єрі до покупки. Довго проробляли бізнес-модель, і з 2020 року сервіс Arbrowser працює в його сучасному вигляді. Наші клієнти — магазини меблів. Вони встановлюють технологію на сайт, і там з’являється можливість перенести меблі у свій інтер’єр, з правильними кольорами тканин, габаритами, текстурами. Клієнту стає легше визначитися. За статистикою, Arbrowser збільшує час перебування на сайті, лояльність, і зрештою продажі — на 15-50%. Тим більше сервіс виявився актуальним зараз, коли через пандемію в магазини ходить менше людей, і онлайн-перегляд стає реальною альтернативою.
Arbrowser вже працює з європейським, канадським, американським ринками.
Як українському стартапу виходити на міжнародний ринок?
Найкращий шлях — відразу визначатися, на які країни хочете запускати продукт. Аналізувати, де більше цільової аудиторії, де сервіс буде більш затребуваним. Ми робили саме так. Тобто пробувати попрацювати в Україні, щоб потім іти за кордон — менш продуктивно.
А чи були за ваш стартап-шлях помилки, про які зараз шкодуєте?
Помилок не уникнути. Наприклад, найпершим моїм стартапом був створений у 2008 році сервіс Expoonline. Він давав можливість проводити виставки товарів в режимі онлайн. Тоді проєкт не вистрілив, виявився передчасним. А от зараз, в часи постійних локдаунів, впевнений, він був би дуже доречним. Тобто навіть хороша ідея може прийти просто невчасно. Але про це все ж не шкодую — природний процес, всього не вгадаєш.
І ще одне спостереження: стартапери часто захоплюються своєю ідеєю і настільки вірять у неї, що реалізовують без достатньої перевірки, а потім виявляється, що продукт не дуже потрібен аудиторії. Або потрібен, але в іншому вигляді. Ми з командою, наприклад, запустили компанію Arbrowser ще у 2017 році — без глибокого попереднього вивчення проблем клієнтів. У підсумку працювали над проєктом два роки, але робили не те, що реально було потрібно. Ми тоді запускали застосунок з доповненою реальністю, і лише у 2020 вивчили потреби заново і змінили бізнес-модель — тепер технологія за підпискою від власників магазинів встановлюється на сайт. І все запрацювало. Але це теж досвід.
Чи підходить Харків для стартап-діяльності?
У Харкові велика стартап-спільнота. Взагалі, в наш час багато чого можна робити онлайн — з будь-якої точки світу. Але місто добре тим, що тут багато молодих, освічених, ініціативних. Завжди можна обговорити ідею, зібрати команду, знайти інвестиції.
Що порадите тим, хто хоче почати свій стартап?
Почати стартап легко, але не кинути і не здатися складніше. А для успіху потрібно вкласти сили та знання, постійно рости і розвиватися. Я б порадив за наявності ідеї — детально вивчити потреби клієнтів і чи справді втілення цієї ідеї вирішить їхню проблему. Для початку достатньо запитати кількох своїх знайомих, чи може ваша ідея їм допомогти і чи готові вони заплатити за неї.
Ну а якщо коротко — вірити в успіх, але перевіряти кожен свій крок.
За даними порталу: mykharkov.info