Представники харківського бізнесу розробили 25 пропозицій щодо покращення ділового клімату в регіоні. Ці ініціативи, що сформувалися восени, адресовані кандидатам до місцевих органів влади. Із цією пропозицією виступила «Асоціація приватних роботодавців» за підтримки Центру міжнародного підприємництва та низки регіональних бізнес-об’єднань.
Це вже третя адвокасі-кампанія харківських підприємців за останні кілька років. Про те, які кроки нині необхідні владі для розвитку бізнесу на Харківщині, ми поспілкувалися з президентом «Асоціації приватних роботодавців» Олександром Чумаком.
Чого підприємці Харківщини цього разу прагнуть від влади?
Суть ініціативи – зміни, спрямовані на формування комфортного бізнес-середовища на Харківщині. Наразі ми зосереджуємося насамперед на тих змінах, які перебувають у межах повноважень депутатів місцевих рад.
Цього року ми провели 4 фокус-групи за участю представників різних галузей бізнесу: роздрібної та гуртової торгівлі, сфери харчування, безпеки, виробництва та послуг. У фокус-групах взяли участь 100 підприємців. Ми сформулювали 25 питань, які турбують бізнесменів, і розташували їх за пріоритетністю. Визначили топ-5 головних пріоритетів.
Які ж це пріоритети?
На перші місця вийшли питання, пов’язані зі спрощенням отримання ліцензій та дозволів. Органи місцевого самоврядування мають право надавати дозволи на окремі види підприємницької діяльності. Наприклад, дозвіл на діяльність у сфері приватної освіти видається на рівні Харківської обласної державної адміністрації.
Ми позбудемося контакту з кількома чиновниками, які можуть гальмувати процес або вимагати незаконну винагороду.
Зараз існують проблеми з дозволами на вуличну торгівлю. Не скрізь можна встановити кавовий апарат; підприємець повинен мати певні документи, що гарантують безпеку торгового місця. Необхідно створити єдине електронне вікно, через яке можна подати документи та отримати не лише швидке рішення, а й відстежувати всі етапи проходження заявки. Якщо дозвіл видається кількома департаментами, то за допомогою цього сервісу підприємець бачитиме, на якій стадії розгляду перебуває його заявка. Ми позбудемося контакту з кількома чиновниками, які можуть гальмувати процес або вимагати незаконну винагороду.
Другий пріоритет, який викликав багато запитань, – це фінансово-кредитна підтримка підприємців. Світовий досвід показує, що органи місцевого самоврядування підтримують підприємців, створюючи певні умови та виділяючи кошти з частини податків, сплачених підприємцями, на розвиток бізнесу.
Як це відбувається?
Коли мікро- чи малий бізнес починає свою діяльність, перша проблема – залучення фінансування. Можна використати власні кошти, позичити у родичів або взяти кредит у банку. Ми говоримо про те, що міськрада може виділяти кошти для зниження відсоткових ставок за кредитами, адже 20% і вище – це той кредит, який підприємець точно не візьме. Йому потрібні дешеві гроші.
Далі – потрібна підтримка першого робочого місця. Місто зацікавлене у працевлаштуванні студентів та випускників, але підприємці неохоче беруть молодого працівника, оскільки його продуктивність на старті буде невисокою. Йому потрібно вникнути в процес. Місто може компенсувати частину зарплати такого співробітника на період його навчання на робочому місці.
Наступний пункт нашого меморандуму стосується програми сприяння підприємництву. Світовий досвід свідчить, що частина коштів, наприклад 1,5% бюджету розвитку, виділяється на розвиток підприємництва у місті.
Не секрет, що ставки оренди на землю та податок на нерухомість у Харкові приймалися міськрадою без належної участі бізнесу в обговоренні цих ставок. Багато підприємців скаржаться, що ставки податку на землю зросли до трьох разів, що є непропорційним і неадекватним нинішній економічній ситуації.
Четвертий пункт – звільнення підприємців першої та другої групи від сплати єдиного податку до кінця року. Ми пам’ятаємо, що у березні-квітні у нас був жорсткий локдаун. Підприємці не працювали, але особливості сплати єдиного податку першої-другої груп полягають у тому, що ти, хоч і не працюєш, але все одно платиш. При цьому підприємці змушені платити за оренду лотків та магазинів, комунальні послуги, єдиний соціальний внесок. Багато міст України звільнили підприємців від сплати єдиного податку, наприклад Львів, Житомир, Черкаси, Чернівці. Ми вважаємо, що і Харків міг би звільнити підприємців хоча б на три місяці, але цього чомусь досі не сталося. Тому ми просимо міськраду розглянути це питання.
І останнє питання в топ-5 пріоритетів меморандуму – обґрунтувати та змінити ставки місцевих податків і зборів для подальшої оптимізації податкового навантаження.
Не секрет, що ставки оренди на землю та податок на нерухомість у Харкові приймалися міськрадою без належної участі бізнесу в обговоренні цих ставок. Багато підприємців скаржаться, що ставки податку на землю зросли до трьох разів, що є непропорційним і неадекватним нинішній економічній ситуації. Ми б хотіли, щоб при прийнятті таких рішень враховувалася думка бізнесу. Ми вважаємо, що ці ставки податків потрібно переглянути.
Це пріоритети, а загалом у нас 25 пропозицій. Серед них багато цікавих: наприклад, ми пропонуємо ініціювати добудову харківської кільцевої траси від селища Високий до Безлюдівки. За генеральним планом цей шматок траси має бути, але його немає, і весь транзитний транспорт йде через Харків, що призводить до заторів на в’їзді в місто. Це створює некомфортні умови не лише для підприємців, а й загалом для містян.
Чому ви стартували з адвокасі-кампанією перед виборами, а не після них? Адже логічніше звертатися не до кандидатів, яких ще невідомо, чи оберуть, а до діючих чиновників і політиків, у повноваженнях яких вирішувати ці питання?
Ми звернулися до всіх партій, які зареєстрували своїх кандидатів на вибори, надіслали письмові звернення. Наш меморандум підписав 41 кандидат у депутати, два кандидати на посаду міських голів Харкова та Мереф’янської ОТГ, а також два народні депутати підтримали наші пропозиції, щоб лобіювати їх на рівні Верховної Ради.
Попередню адвокасі-кампанію 2015 року ми починали взагалі за пів року до місцевих виборів. Більший термін дозволяє охопити ширше коло зацікавлених осіб, обговорити та сформувати список пріоритетів.
Цього року через карантин нам довелося почати лише за місяць до виборів, і адвокасі-кампанія вийшла дещо стиснутою. Ми робимо це до виборів, бо це один з елементів інформування зацікавлених сторін. Підписавши наш меморандум, кандидати вже під час агітації, якщо зустрічали підприємців, брали наші пункти і говорили, що готові це робити.
Після виборів ми запропонуємо укласти меморандум з діючими депутатами і вже більш сфокусовано провести роботу над необхідними змінами. Ми готові співпрацювати з фракціями у місцевих радах, йти на комісії, щоб там доносити свої аргументи та переконувати депутатів голосувати.
Як підприємницька спільнота оцінює бізнес-клімат у країні за президента Зеленського? Стало краще чи гірше? Яка зараз, образно кажучи, температура по лікарні?
Температура не дуже добра, це пов’язано з карантинними обмеженнями. Це дуже сильно вдарило по діловій активності. Підприємці відчувають падіння обертів, бо у людей поменшало грошей. У багатьох постійні клієнти зникли через карантин, порушилися логістичні ланцюжки руху клієнта. Особливо це вдарило по тих бізнесах, які були прив’язані до потоку людей. Це кафе, ресторани, маленькі кав’ярні.
Мораторії, які вводяться, практично ніхто не дотримується. Якщо треба, прийдуть і перевірять.
Сильно вдарило по підприємцях рішення про тотальну фіскалізацію. Це сталося практично одразу після формування нового парламенту. Причому якщо навесні Зеленський декларував, що ФОПів не чіпатимуть, то у вересні ми побачили зовсім інше, а в жовтні вже законопроєкт про касові апарати був підписаний самим Зеленським. На сьогодні ведеться боротьба, щоб це скасувати.
З іншого боку, позитивною новацією я вважаю збільшення максимально допустимих обігів для першої, другої та третьої групи єдиного податку. Це те, чого ми домагалися. Є певні зрушення, пов’язані з процесом відкриття та закриття бізнесу. На сьогодні відкрити бізнес можна буквально за два дні, закрити – онлайн за добу.
Щодо уваги до малого бізнесу, з точки зору дешевих кредитів, з’явилася програма 5-7-9.
Як вона зараз виконується?
Якщо брати конкретно програму, я б не сказав, що там все погано, бо результативність програми порівнюється з нею самою. До цієї програми за 8 років було видано лише кілька сотень кредитів. А на травень за програмою 5-7-9 було видано 500 кредитів. Так, її запустили на хайпі. Коли вона запрацювала, то виявилася чимось зовсім іншим, ніж декларувалося. Потрібно було спочатку її запустити, презентувати, а потім робити хайп. А вийшло все навпаки. Можливо, років через п’ять вона працюватиме так, як її презентували, але до цього ще треба йти. Однозначно, плюс у тому, що така програма з’явилася.
З точки зору уваги до мікробізнесу з боку перевіряльників, тут практично нічого не змінилося. При цьому мораторії, які вводяться, практично ніхто не дотримується. Якщо треба, прийдуть і перевірять. При цьому контролюють не потоки контрабанди на кордоні, а намагаються шукати цю контрабанду вже в магазині у підприємця.
Ви вважаєте, потрібно підтримувати місцевого виробника чи поставити всіх у рівні умови?
У нас у пріоритетах – підтримка місцевого виробника. Це протекціонізм чистої води. Кожен орган місцевого самоврядування знає, яку галузь йому потрібно підтримувати. У нас одна з галузей-драйверів на Харківщині – це IT. Вона працює і без державної підтримки, їй головне – не заважати.
У Харкові працюють 35 тисяч айтішників, середня зарплата у них 2300 доларів на місяць, а якщо врахувати, що вони працюють через третю групу єдиного податку, то вони сплачують у вигляді податку 5% від цієї суми. Це 100-110 мільйонів гривень на місяць плюс єдиний податок. Не треба їх чіпати, чим їх більше, тим краще.
Потрібно підтримувати галузь переробки продуктів харчування, щоб сформувати ланцюжки доданої вартості. Це дозволить створити робочі місця, збільшити надходження на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів. На жаль, цієї підтримки ми не бачимо.
Немає й підтримки легкої промисловості, яка має величезний потенціал у Харкові. У нас багато підприємств, що шиють одяг чи взуття. Їх треба підтримувати. Це багато співробітників, які частково працюють у тіні. Якщо створити їм умови, вони працюватимуть легально. Потрібно допомагати їм виходити на ринки Європи, проводити торговельні місії, брати участь у ярмарках, привозити сюди великих європейських гравців або представників країн, які можуть цю продукцію купувати.
Харків зараз у червоній карантинній зоні, як це можливо?
Все це поки що можна робити онлайн. Бізнес намагається переорієнтуватися на нові умови, і тут допомагає досвід підприємців, які це вже зробили.
Є бізнеси, які переорієнтували виробництво на випуск масок чи санітайзерів, є кафе, які адресно доставляють їжу компаніям, що, як і раніше, працюють в офісах. Багато таких прикладів. Непогано почуваються, наприклад, деякі магазини одягу на Харківщині. Якщо раніше люди їздили купувати одяг до Харкова, то тепер більше купують у себе.
Як ви думаєте, чи буде пом’якшений закон про тотальне встановлення касових апаратів, який набирає чинності з 1 січня 2021 року?
На сьогодні у Верховній Раді є кілька законопроєктів, що пом’якшують тотальну фіскалізацію. Серед них можна виділити два. Один із них найкращий для підприємців, бо він скасовує кешбеки та обов’язковий облік (проєкт закону № 3853-1 – ред.).
І є законопроєкт (проєкт Закону № 2645-Д – ред.), він, з нашої точки зору, гірший, але має більше шансів бути ухваленим, бо його підтримує Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податків та митної політики. У ньому є поняття ризикових категорій товарів. За цим проєктом, якщо ви торгуєте певними товарами, наприклад текстилем, ви повинні будете використовувати касовий апарат, якщо площа торгового місця перевищує певну площу. Ми надіслали звернення, щоб прибрати ці норми.
У нас дуже багато підприємств легкої промисловості та багато магазинів, які продають текстиль і фурнітуру для таких виробництв, тому вони одразу всі потраплять під касові апарати. Ми виступаємо за те, щоб законопроєкт повністю звільнив мікробізнес від касових апаратів. РРО мають бути у великих торговельних мережах, а не в маленьких магазинах.
Як ви ставитеся до ініціативи президента Зеленського щодо легалізації медичного канабісу?
Часто помилково вважають, що легалізація медичного канабісу – це легалізація марихуани. Це не так.
Йдеться про медичний канабіс як ліки та знеболення для лікування тяжкохворих. Є велика проблема у людей, чиї хвороби пов’язані із сильними болями, щоб отримати дозвіл лікаря на потужний знеболюючий засіб. Такі ліки – це переважно хімія. Якби медичний канабіс легально продавався в аптеках, ці люди вирішили б проблему знеболення.
Не секрет, що на Харківщині є фермери, які вирощують коноплю. У них є одна велика проблема, пов’язана з тим, що вони не мають ліцензій на її переробку. Дуже часто переробкою займаються іноземні компанії. Це все одно, що ми продаємо за кордон зерно, а звідти завозимо макарони. Якщо дати фермерам можливість легальної переробки коноплі, це, окрім доходів до бюджету, дасть можливість контролювати обсяги вирощування.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: mykharkov.info