“Гетьманців – диверсант. Він як експомічник агента ФСБ-Сівковича добре зробив усе для знищення економічного потенціалу України”, – так, голова руху SAVEФОП Сергій Доротіч прокоментував Інформатору заяву президента Володимира Зеленського про петицію на захист ФОПів, яку підписали 25 тисяч осіб. На думку Доротича, зараз бізнес просто змушують піти у тінь. І Україна від цього точно не виграє.
Про яку петицію мова
18 серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський відповів на прохання не скасовувати пільги для ФОПів. Як пояснив голова держави, це продиктовано «потребою у наповненні дохідної частини бюджету». Простіше кажучи, у держави не вистачає коштів, тому вона «звернулась» за допомогою до підприємців.
Про це йдеться у тексті відповіді на петицію, яка розміщена на сайті президента.
За словами автора звернення, голови руху SaveФОП Сергія Доротича, після початку повномасштабного вторгнення влада обіцяла підприємцям зниження податків та спрощений облік. Все заради того, щоб бізнес працював та давав роботу.
«В березні 2022 року Вами та Урядом було ініційовано і прийнято правильне рішення щодо зменшення податкового навантаження на підприємництво України та щодо зменшення втручання контролюючих органів в діяльність підприємств для збереження української бізнес-ініціативи, робочих місць і обсягів виробництва та торгівлі», – написав Сергій Доротич.
Проте війна не закінчилася через «два-три тижні», коштів на «оборонку» не вистачає, тому правила змінилися.
До того ж прийняття законопроєкту № 8401 щодо скасування пільг, проти якого виступав в петиції Доротич, було вимогою щодо співпраці з МВФ. Про це в лютому цього року писала народна депутатка Ніна Южаніна.
«Натомість – ніяких змін щодо прозорості і відповідальності контролюючих органів. Навіть відносно тих, які також вимагає МВФ, наприклад, щодо відшкодування ПДВ», – писала депутатка.
Що змінилося для ФОПів
Після початку повномасштабного вторгнення держава оголосила про податкову реформу. Ці правила мали діяти, поки в країні триває воєнний стан:
- замість ПДВ та податку на прибуток бізнесу встановили за бажанням ставку 2% від обороту
спрощений облік - для малого бізнесу – а це I й II групи ФОПів встановили добровільну сплату єдиного податку
- скасували майже всі перевірки.
Влітку 2023 року повернули довоєнну схему оподаткування:
- скасування 2% єдиного податку для ФОП ІІІ групи і повернення до 5%,
- повернення сплати єдиного податку для І та ІІ групи ФОПів,
- повернення перевірок та штрафів за порушення, зокрема за невикористання РРО.
Чому такі «качелі» – це погано для підприємців
Представники українського бізнесу не приховують роздратування від того, що під час війни вони повинні враховувати не лише ризики обстрілів та блекаутів, а ще й терпіти невизначеність щодо податків.
«Чіткої статистики немає в Україні, це, до речі, показник, що всі обрахунки, на які посилаються законотворці – написані «вилами по воді». Але те, що ми провели шляхом внутрішнього опитування і проведенням певних паралелей, дозволяє стверджувати, що близько 300 тисяч підприємців підпадають під дію відповідних законодавчих змін. Вони повинні використовувати касові апарати, надавати відповідну звітність і нести відповідальність», – відповів в ексклюзивному коментарі, голова руху SaveФОП Сергій Доротич.
Розвитку бізнесу заважають бюрократія та великі податки. Фото з соцмереж
За його словами, 95% ФОПів незадоволені невизначеністю та змінами, які прямо протилежні тому, що обіцяла влада.
«Відсутність електроенергії. Постійні тривоги. Як наслідок підприємці не встигають закрити касовий день, правильно провести документацію, щоб на них не було претензій. А це розв’язує руки перевіряючим, які будуть приходити за недостачу якогось папірця, який потрібен тільки податковій, він не потрібен споживачу», – поскаржився на відсутність умов для чесного підприємництва Доротич.
Висновок з цього невтішний: підприємцю зараз легше закритися, тому що впіймати його за незареєстровану підприємницьку діяльність буде вкрай важко.
“Тому легше зараз всім піти в тінь, що в принципі більшість зараз з моїх колег і роблять, закривають свою діяльність, або буде вона формально вестися, або незареєстровано, але продавати будуть просто за готівку і в тіні. Хто від цього виграє, ну точно не виграє держава, точно не виграють споживачі. На мою думку, Гетьманцев, все зробив для того, щоб москалі перемогли”, – заявив Доротич.
Любовний трикутник: держава – ФОП – МВФ
Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснює ці зміни зобов’язаннями, які Україна взяла на себе у грудні 2022 року.
Це дійсно так. Коли у ВР голосували законопроєкт щодо скасування пільг, МВФ переглядав програму співпраці з Україною. Головна вимога фонду – це збалансований бюджет, коли видатки мають дорівнювати доходам. Однак через повномасштабне вторгнення це стало недосяжною мрією: економіка скоротилася, а видатки на оборону зросли.
Проте якщо відмову від податкової реформи ще можна цим пояснити, то інші ініціативи, які проходили через комітет фінансів – не зовсім. Це стосується скандального законопроєкту (який вже став законом) №5600.
Щоб не платити штрафи, “спрощенець” має найняти бухгалтера. Фото з соцмереж
Головне «досягнення» для ФОПів від цього закону – це тотальна фіскалізація, яка боляче вдарила по тих, хто займається роздрібною торгівлею. Простими словами: весь товар потрібно внести в базу та слідкувати за тим, скільки та що саме продали.
«Найманий співробітник – це надмірні витрати для бізнесу, який ведеться другою групою підприємців (це наймасовіша група ФОПів – ред.). Роздрібна торгівля низькомаржинальна. Тому тут одразу почалися невдоволення підприємців, бо та сума, яка йде, наприклад, на бухгалтера, який має усе прокодувати, вести в програму, потім вести облік, звітність – це близько 15–20 тисяч гривень на місяць. Це, якраз, та маржа, яку заробляє підприємець у середньому з однієї точки, з одного магазину», – розповіла Інформатору громадська активістка, представниця малого бізнесу Наталія Ешонкулова.
Тобто фіскалізація не така страшна для малого бізнесу, як адміністрування процесу, яке, по суті, додає підприємцю зайвого клопоту. Але навіть за цих умов ФОПів стане не менше, а більше.
«Ті ФОПи, які є дійсно працювали, вели свою діяльність, залишили Україну. Це був реальний сектор малого бізнесу. Зараз цю вільну нішу заповнюватимуть ті, хто намагається якимось чином уникнути податків і, не будучи ФОПами, просто так дроблять свій бізнес. Їм це вигідно. Це, як правило, представники середнього та великого бізнесу, які проводять через ФОП, досягаючи певного ліміту, одну-дві угоди на рік», – вважає Наталія Ешонкулова та пропонує подивитися на чеки з великих мережевих магазинів – чи не має там згадки про ФОП.
Окрім іншого, «дроблення» бізнесу дозволяє уникнути блокування податкових накладних.
«До повномасштабного вторгнення блокування було масове. Що це таке? Це коли укладається угода, робиться видаткова накладна і подається до системи реєстрації. До цієї накладної на ту саму суму подається податкова накладна. А податкова бере та цю податкову накладну блокує. Моєму покупцю потрібний ось цей вхідний ПДВ для того, щоб потім зменшити свої податкові зобов’язання. А він використати його не може», – розповів представник середнього бізнесу Дмитро Жеравін.
Це траплялося через те, що з 2021 року багато компаній помічалися як ризикові, а їх робота паралізувалася.
«У мене були нормальні приходи, всі підтверджені документами та ТТМки в порядку, і витрати в порядку, і ми потрапили до «ризиків». І з нас податкова викачала понад 300 тисяч. Так, щоб ми могли далі продовжувати свою діяльність, – поділився досвідом Дмитро Жеравін. – У мене є контрагенти, мої постачальники, які як потрапили у 2021 році в «ризики», то досі не можуть з них вийти, тому що у них немає можливості заплатити до бюджету».
Чому в Україні поки не буде своєї Кремнієвої долини
Наприкінці липня 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що є ідея створити в Криму центр високотехнологічних компаній, за прикладом Кремнієвої долини у штаті Каліфорнія (США). Але для цього держава має повернути тих IT-шників, які поїхали, та зацікавити тих, хто залишився.
IT-тишникам стає невигідно працювати в Україні. Фото – сайт Хвиля
Проте поки що слова різняться з ділом. За словами аудитора Михайла Крапивка, Україна з багатьма країнами має договори про уникнення подвійного оподаткування, але там є свої особливості.
«Якщо людина перебуває понад половину року, 186 днів, у якійсь країні, то вона у цій країні має сплачувати податок. А далі наші бюрократи виписали норму таким чином, що начебто визначитися з однією стороною дуже важко, якщо це не Україна», – розповів Михайло Крапивко.
Однак ці угоди про уникнення подвійного оподаткування взагалі не розглядають «спрощенку».
«По ній немає жодних норм. Тобто податки сплачуються в Україні та плюс вони сплачуються в країні перебування, бо це є доходи громадян. Виходить подвійне оподаткування. Тому багато з тих, хто виїхав, наприклад, ті ж айтішники, ФОПи, вони через цю систему змушені були змінити податкове резидентство», – вважає аудитор.
За його словами, після повернення в Україну на цих підприємців «чекають великі проблеми з податковою з приводу того, де вони платили, що вони платили та як вони платили».
«Система ускладнена кількістю паперотворчості, яку змушена робити людина, та звітностями з божевільними штрафами. Спрощена система ведення бізнесу давно не відповідає своїй назві, – заявив ІТ-шник з 18-річним стажем Андрій Павлов. – Рано чи пізно настає момент, коли ризики перевищують плюси. Тому тут два варіанти. Або люди закриватимуться, а якщо підприємство закривається, воно перестає через себе пропускати гроші. Або вони почнуть йти “в чорну”. Це будуть ще раз 90-ті».
Павлов говорить, що він зараз не є найманим співробітником, а має угоду на виконання роботи. Тобто просто отримує зарплату на свій рахунок ФОПа.
“Мені приходять долари, євро, гривня. Деякі компанії, які збирають під своїм дахом співробітників на різні проєкти, в основному для західного ринку, тримають штаб бухгалтерів, які ведуть бухгалтерію. Бухгалтер сам підбере його податкові декларації. Оплачує все це. Я був і в першій шкурі, і в другій шкурі у різний час”, – заявив Андрій Павлов.
Якби не війна та заборона на виїзд, то Павлов був би вже не в Україні. І такої думки, з його слів, дотримуються до 80% IT-шників з його кола спілкування. Тому через відтік «мізків» Україні вже не з ким буде будувати Кремнієву долину, коли ми звільнимо Крим.
Раніше Інформатор писав, що українцям, які збирають донати на особисті банківські картки, можуть виставити круглі суми податків та штрафів.
