Очільник Кільського інституту всесвітньої економіки Моріц Шуларік зробив резонансну заяву стосовно майбутнього німецької автопромисловості. В ефірі телепрограми Caren Miosga економіст заявив, що до 2030 року відомі бренди, такі як BMW, Mercedes-Benz і Volkswagen, можуть перестати існувати в їхньому теперішньому образі. Мова йде не про повне зникнення торгових марок, а про кардинальну трансформацію їхньої комерційної моделі під впливом технологічних і геополітичних змін.
За словами Шуларіка, автомобільна сфера переживає найбільш масштабну переоцінку за більш ніж століття. Об’єднання електрифікації, цифровізації та жорсткої міжнародної конкуренції змінює саму сутність автомобіля. Зараз це вже не просто механічний продукт, а комплексний цифровий сервіс із програмним забезпеченням, штучним інтелектом і функціоналом безпілотного керування. Саме в галузі софту, на його думку, традиційні німецькі виробники ризикують відставати від більш адаптивних конкурентів, в першу чергу китайських компаній.
Економіст підкреслює, що електрифікація – лише старт. Перехід на електромобілі потребує повної перебудови ланцюгів поставок, виробничих процесів і взаємодії з покупцями. Головним чинником стає здатність створювати власне програмне забезпечення та впроваджувати рішення на базі штучного інтелекту. У новій реальності боротьба йде не тільки за якість транспортного засобу, але і за якість цифрової екосистеми.
Шуларік також зауважив, що тиск має не тільки технологічний, а й політичний характер. Торговельні війни, енергетичні витрати та нормативні вимоги посилюють навантаження на європейських виробників. В результаті деякі компанії можуть змінити структуру власності, укласти міцні альянси або втратити незалежність.
Як приклад ймовірної трансформації економіст назвав Volvo Cars, яка після придбання китайською групою Geely зберегла самобутність, але отримала доступ до новітніх технологій і капіталу. На його погляд, подібний сценарій не можна відкидати і для німецьких брендів, якщо вони будуть прагнути зберігати конкурентоспроможність.
Реакція в Німеччині була критичною. Президент Німецької асоціації автомобільної промисловості (VDA) Хільдегард Мюллер визнала такі прогнози нереалістичними, наголосивши на запасі міцності національних концернів. Разом з тим, вона визнала наявність серйозних проблем, в тому числі високих енергетичних витрат і непростої регуляторної політики. Представники політичного середовища також відкинули ідею втрати стратегічної самостійності провідних брендів, але погодилися з необхідністю прискорення технологічних реформ.
Шуларік, зі свого боку, не відкидає позитивного результату. Він звернув увагу на намагання німецьких виробників прискорити цифрову трансформацію та випустити на ринок новітні електричні моделі з розвиненою програмною складовою. Проте, на його думку, часу для адаптації залишається небагато. До завершення десятиліття стане зрозуміло, чи зможуть відомі лідери автомобільної індустрії не тільки вижити, але і переосмислити себе в цифрову еру.