Регулятори росту рослин у сучасному сільському господарстві є невід’ємним елементом агротехнологій, які сприяють підвищенню врожайності та якості сільськогосподарських культур.
Регулятори росту активізують фізіологічні процеси у рослинах, а саме енергію проростання насіння, ріст та розвиток кореневої системи, вегетаційної маси, цвітіння та плодоношення. Вони не лише підвищують стресостійкість рослин та знижують вплив несприятливих умов (посуха, високі, низькі температури, засолення) на них, але й, шляхом спонукання та розвитку імунної системи рослин, сприяють стійкості до різноманітних біологічних агентів (віруси, бактерії, мікроміцети тощо). Регулятори росту покращують засвоєння мінеральних добрив, що дає агровиробникам змогу зменшити витрати на добрива і покращити економічну ефективність вирощування культури. Їх використання сприяє отриманню високоякісної продукції не лише з найвищими органолептичними показниками , але й показниками товарних якостей. Розвиток та застосування регуляторів росту рослин розпочалося понад 70 років тому. Нині у світі синтезовано більш ніж вісім тисяч різноманітних сполук, що впливають на фізіологічну активність рослини і цей список щороку поповнюється. Проте активного (популярного) застосування знайшли лише 4 % фізіологічно активних речовин. Так, у 2021 р. за даними аналітиків (Research and Markets, 2021) світовий ринок регуляторів росту досяг 3,2 млрд дол. США. Прогнозується, що його середньорічний темп росту становитиме 12,1 % і до 2026 р. ринок зросте майже вдвічі й сягатиме 5,6 млрд дол. США. На світовому ринку спостерігається тенденція до переважання складних багатокомпонентних продуктів з різними біологічно активними речовинами, синергетичні ефекти яких дають змогу виробникам розробляти ефективні продукти зі специфічними біостимулюючими властивостями. Найактивніше регулятори росту застосовують у країнах Європи — це препарати на основі водоростей та гумати, що становить, відповідно, 44 % і 43 % ринку, частка амінокислот — 12 %. На ринку США основою ринку є гумінові та фульвокислоти — 38 %, водорості становлять 28 %, на амінокислотні продукти припадає 22 % ринку. В Україні, на відміну від світових тенденцій, переважають амінокислоти, які займають близько 45 % ринку регуляторів росту, що обумовлено високим попитом на ці продукти. Значну частку ринку (40 %) становлять також продукти на основі гумінових речовин, що пов’язано з доступністю природних джерел видобутку гумінових кислот (торф, буре вугілля, сапропель тощо). Препарати, виготовлені на основі гуматів, містять амінокислоти, полісахариди, вуглеводи, вітаміни, макро- та мікроелементи, гормоноподібні речовини. Вони належать до високомолекулярних сполук і характеризуються стійкістю, полідисперсністю. Гумати мають сорбційні, іонообмінні та біологічно активні властивості. Це екологічно безпечні препарати (Вимпел, Марс-У, Реастим, Гумісол, Гумат, Пеггумін тощо), абсолютно нешкідливі для рослин, корисних комах, тварин та людини у рекомендованих виробником дозах. В агроекосистемі вони стають потужним каталізатором біохімічних процесів, що відбуваються у ґрунті. Вони сприяють поліпшенню фізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунту (покращують вологоутримуючу здатність, повітряний, водний і тепловий режими тощо). За їхнього застосування активізується діяльність агрономічно-корисних ґрунтових мікроорганізмів та збільшується їхня чисельність. З мікроелементами ґрунту вони утворюють хелатні комплекси, що покращує засвоюваність їх рослинами, підвищується ефективність внесених добрив. Гумінові препарати зв’язують солі важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин, знижують уміст залишків пестицидів та нітратів у рослинах, підвищують екологічну безпечність вирощеної сільськогосподарської продукції. Врожайність зернових культур підвищується на 20–30 %, овочевих та картоплі – на 25–50 %, плодово-ягідних культур та винограду на 30–40 %. До того ж на 3–12 днів пришвидшуються темпи зростання, розвитку та дозрівання сільськогосподарських культур, ефективність застосування мінеральних та органічних добрив, посилюється дія інших корисних речовин (ефект синергізму).
Застосування гумінових препаратів стає все більш необхідним у зв’язку з інтенсифікацією ведення сільськогосподарського виробництва на фоні застосування мінеральних добрив та скорочення внесення органічних добрив. Поєднуючи високу ефективність із низькою ціною, гумати значно збільшують прибуток господарств, як за рахунок підвищення врожайності, так і за рахунок більш високої якості продукції. Позакореневе внесення гуматів на ранніх етапах розвитку рослин на більшості сільськогосподарських культур (близько 75 %) забезпечує швидку дію активних речовин та компонентів, що особливо важливо в умовах активного впливу негативних чинників навколишнього природного середовища. В Україні найпопулярнішими є регулятори росту рослин на основі амінокислот. Зазвичай їх отримують із рослинної або тваринної сировини — корисні бактерії, мікоризоутворюючі мікроміцети, гриби, водорості, різноманітні види біочару (деревне вугілля), торф, різні біологічно активні компоненти рослин (фітогормони). Ці препарати є низькомолекулярними органічними сполуками, тому легко сприймаються рослинами і є досить ефективними. Застосовують також і синтетичні препарати, які містять штучні аналоги фітогормонів. Вони хоч і виробляються хімічним шляхом, але за своїми властивостями та ефективності мало чим відрізняються від препаратів, до складу яких входять природні компоненти. Препарати на основі амінокислот відмінно розчиняються у воді, а отже легко проникають всередину рослинних клітин за своєчасних листкових і кореневих обробках. Вони, як транспортні агенти, сприяють найкращій швидкості всмоктування корисних компонентів рослиною. У багатокомпонентних бакових сумішах із пестицидами та агрохімікатами амінокислоти мінімізують абіотичний стрес для рослин. Ще однією перевагою їхнього застосування є абсолютна нефітотоксичність для всіх культур.
Сьогодні дуже популярною в українських аграріїв є лінійка регуляторів росту рослин на основі амінокислот Ізабіон: потужний антистресант із високим вмістом вільних амінокислот таких, як от гліцин, пролін, аланін, аспарагінова кислота, глутамінова кислота та ін. Завдяки якісному та кількісному вмісту амінокислот забезпечується стимулювання фізіологічних процесів у рослині, підвищується її стресостійкість. Після застосування Ізабіон рослини швидше долають наслідки стресу, покращується ефективність живлення, що позначається на кінцевому результаті, а саме кількісних та якісних показниках урожаю. Користуються попитом і такі препарати, що містять амінокислоти, зокрема Аміно Мікс, Вуксал (Аміноплант, Біо Vita, Біо Аскофол, Біо Амінокальцій), Євростім Аміно, Мегафол, Амінорост, Квантум-Аміномакс, Аміно Агріфлекс та ін. Також українські агровиробники застосовують регулятори росту рослин на основі морських водоростей (Амалгерол, Рутер, Сізарин, лінійка Квантум – СІАмін тощо). Найчастіше це бурі водорості, включаючи види з родин Ascophyllum, Fucus та Laminaria. Одним із основних компонентів екстрактів морських водоростей є полісахариди. Ароматичні сполуки та полісахариди постійно піддаються повторній переробці мікроорганізмами, що контролюють вміст вуглецю в ґрунті, що, своєю чергою, сприяє підвищенню врожайності. Крім того, екстракти морських водоростей багаті на фенольні сполуки і, як правило, містять фітогормони, які можуть безпосередньо впливати на ріст і розвиток рослин. Фітогормони — препарати, що містять рослинні гормони — отримані ферментацією рослинної сировини або ж синтетичні. Таких біостимуляторів наразі на світовому ринку не так багато, але цей напрям швидко розвивається. Окремо слід відзначити стимулятор на основі брасиностероїдів, що допомагає реалізувати максимальний генетичний потенціал культури Вітазим. Цей клас фітогормонів викликає поділ клітин та стимулює вегетативний ріст рослини. Встановлено, що в низькій концентрації брасиностероїди впливають не лише на процеси росту й розвитку рослин, а й підвищують їхню стійкість до різних стресових чинників, у тому числі до посухи, різких коливань температури та пестицидного ураження. Популярні на вітчизняному ринку препарати на основі фітогормонів та їхніх похідних, отриманих із метаболітів культивованих мікроорганізмів (Вермистим, Біосил, Емістим С, Ендофіт L, Радостим, Реастим, Трептолем, Вегестим, Адаптофіт, Регоплант, Домінант тощо), а також ті, що містять синтетичні чи напівсинтетичні аналоги фітогормонів (Радостим, Трептолем, Вегестим, Регоплант, Агростимулін, Біосил тощо). Одними з найновіших препаратів регулюючої дії на українському ринку є регулятори росту рослин на основі мікоризи. За використання мікоризних препаратів відбувається активне заселення кореневої та прикореневої зони мікоризоутворюючими грибами та сапрофітними ризосферними бактеріями, синтез природних антибіотичних речовин заселеними грибами і бактеріями, посилення коренеутворення та розвиток здорової кореневої системи, захист від збудників кореневих гнилей, збільшення площі поглинання кореневою системою елементів живлення і вологи з ґрунту за рахунок розвитку мікоризи, забезпечення збалансованим мінеральним живленням (азот, фосфор, калій, кальцій і. т.д). Мікоризні препарати вносять різними способами: шляхом обприскування насіння або коренів саджанців під час посадки в ґрунт, внесенням препарату в рядок під час посіву тощо. На овочевих, плодових та ягідних культурах ефективним методом застосування мікоризного препарату є замочування кореневої системи рослин у робочому розчині препарату. Також мікоризний препарат можна вносити з поливною водою через систему краплинного зрошення. Як показує практика, у разі використання мікоризоутворюючих препаратів протягом 2–3 років родючість ґрунтів зростає, а врожайність сільськогосподарських культур підвищується мінімум на 50 %.
Окремою групою регуляторів росту рослин, які також широко застосовують агровиробники, є морфорегулятори — препарати ретардантної дії.
За механізмом дії їх можна поділити на такі групи:
Ті, що гальмують синтез гіберелінів:
- хлормекват-хлорид — належить до похідних хлоретилфосфонової кислоти; застосовують як ретардант для обробки зернових колосових, ріпаку, розсади пасльонових культур з метою запобігання вилягання за підвищеної вологості (зменшується ріст рослини за рахунок потовщення стебла), переростання і для підвищення морозо- і посухостійкості);
- трінексапак-етил, прогексадіон кальцію, мепікват-хлорид — належать до хімічної групи циклогександіони; використовують на різних видах сільськогосподарських культур, включаючи зернові (колосові, кукурудза), овочі (помідори, огірки), фруктові (яблука, груші), виноград, картопля та інші для контролю росту некорисних чи небажаних органів рослин, таких як надмірні пагони, лози, стебла та інші частини рослин, які можуть займати поживні речовини та енергію, але не приносять значного внеску в урожайність (проти вилягання, також підсилюють дію інсектицидів і фунгіцидів)
- похідні триазолів (паклобутразол, уніконазол, тріапентанол, флурпірамідол, тебуконазол, тріадимефон, метконазол) — є інгібіторами синтезу стеринів (ергостерину), справляють рістрегулюючу дію, яка може перейти у ретардантну за несприятливих умов: нестача вологи, перезволоження ґрунту, надто глибоке закладення насіння, його низька енергія проростання і польова схожість, високе гербіцидне навантаження — й уповільнити появу сходів (такі ж властивості притаманні дініконазолу, тритиконазолу та, меншою мірою, іншим азолам); системні фунгіциди з лікувальною та терапевтичною дією; придатні для застосування на зернових, ріпаку, соняшнику, сої, винограді, плодових та овочевих культурах.
Ті, що знижують активність гіберелінів за рахунок продукування гормону етилену: етефон належить до похідних хлоретилфосфонової кислоти і пришвидшує біосинтез етилену в рослинних тканинах. Етилен, своєю чергою, стимулює синтез твердих субстанцій (лігнін, целюлоза); його використовують як регулятор росту рослин, дефоліант і ретардант на багатьох культурах — зернові, соняшник, плодові та овочеві культури, квіти (в. т.ч. розсада). Ті, що поєднують гальмування синтезу гіберелінів і продукування етилену: препарати на основі мепікват-хлориду та етефону — завдяки поєднанню д.р. різного механізму дії досягається швидке уповільнення ростових процесів, скорочення міжвузлів, збільшення кількості судинно-волокнистих пучків, підвищення вмісту лігніну в оболонках клітин. На ефективну роботу й застосування регуляторів росту ретардантного типу чималий вплив мають ґрунтово-кліматичні умови, зокрема забезпечення вологою й елементами живлення. Оскільки інтенсивність сонячної інсоляції також впливатиме на ефективність регуляторів росту, то потрібно стежити, аби препарати цього сегменту, що є на ринку, були фотостабільними. Також слід звертати увагу на погодні умови, які складаються під час вегетації озимих культур. У стресових для рослин умовах, особливо на зернових культурах, рістрегуляція не завжди доцільна.
Більшість з стимуляторів росту можна використовувати для передпосівного застосування, позакореневого підживлення, обприскування посівів по вегетації. Норма витрат препаратів відрізняється, проте обробку насіння доцільно поєднувати з протруєнням ще на насіннєвих заводах. Отже, регулятори росту підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження: критичних перепадів температур, дефіциту вологи, токсичної дії пестицидів, ураженню хворобами і пошкодженню шкідниками. Якщо говорити про погодні умови, то передусім на ефективність використання регуляторів росту впливає температурний режим. Загалом же, ефективність застосування регуляторів росту залежатиме від низки факторів: фаза розвитку культури, правильність підібраної норми препарату та фази внесення, якість самої обробки, температурного та водного режимів, інтенсивності сонячної інсоляції тощо. Найпоширеніші зараз на ринку України регулятори росту рослин мають у своєму складі такі діючі речовини.
- Абсцизова кислота – хімічна сполука, наявність або нестача якої «командує» органам рослин перейти у стан спокою або вийти з нього. У природних умовах цей регулятор росту синтезується в рослині як відповідь на стресові ситуації, що дає змогу зекономити ресурси і перечекати негоду. Під впливом абсцизової кислоти рослина генерує речовини, що дають їй змогу протистояти заморозкам і посусі.
- Ауксини – стимулюють зростання паростків і плодів рослин. Посилюють зростання додаткових коренів і забезпечують взаємодію між різними органами рослин. Недостатність цих фітогормонів провокує в’янення листя.
- Гібереліни – відповідають за проростання насіння, цвітіння, стимуляцію вегетативного розвитку рослини (нарощування стеблової і листової маси).
- Цитокініни – стимулюють розвиток клітин рослин (цитокінез). Придушують розвиток бічних корінців, уповільнюють старіння листя, стимулюють перенесення поживних речовин до клітин.
- Етилен – газоподібний фітогормон, що має свою роль у цілій низці процесів життєдіяльності рослини. Бере участь в реакції на стресові ситуації – пошкодження рослини механічно чи внаслідок стресових ситуацій.
- Брассіни (брасиностероїди)– беруть участь у створенні імунітету рослин, що означає більшу стійкість до стресових умов вирощування і хвороб.
- Олігосахариди – сприяють захисту рослини від хвороб, виробляючи речовини, які протистоять їм.
Штучні препарати, які мають у собі діючу речовину, аналогічну за дією одному чи декільком природних фітогормонам. Важливо: усі регулятори росту рослин так чи інакше взаємодіють між собою. Тому слід чітко дотримуватися інструкцій виробника на упаковці і не застосовувати одночасно більше одного регулятора росту рослин, якщо не зазначено протилежне! Окремі препарати вже мають у своєму складі кілька регуляторів росту, які змішані в потрібних пропорціях, їх порушення може призвести до негативних результатів. С. Мазур, канд. с.-г. наук; Г. Матусевич, канд. с.-г. наук; С. Бухтик Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
Джерело: propozitsiya.com
