В умовах економіки воєнного часу змога компанії розширюватися без додаткових витрат стає ключовою перевагою. Проте зведення особистих виробничих майданчиків – це багаторічна праця та великі початкові вкладення. Натомість, індустріальні парки надають готову інфраструктуру, що дозволяє почати діяльність тут і зараз. Не дивно, що у 2024–2025 роках інвестиції в промислову та логістичну нерухомість Європи збільшилися на 21% і досягли €40,5 млрд, як показують відомості CBRE.
Україна лише починає приєднуватися до цього тренду. Одним із учасників, хто формує інфраструктуру нового зразка, є Patchwork – індустріальний парк у Білій Церкві. Його відкрили у 2020 році, і наразі резидентами парку є Usyk Sklo, Syndicate Doors, Viaplast, Uterm, Glaströsch, Polysteel та інші. Який вигляд має українська інтерпретація виробничого стартапу? Про це в інтерв’ю Forbes BrandVoice розповів Костянтин Колесник, директор керівної компанії Industrial park Patchwork: Bila Tserkva.
Скільки нині індустріальних парків в Україні?
Зафіксовано більше ніж 100, але фактично функціонує приблизно 30. Інші існують тільки на документах – без мешканців та економічного результату для держави. Це не доводить відсутність інтересу, скоріше хибний підхід. Чималу частину парків створюють «на майбутнє», з розрахунком, що інвестор самостійно колись з’явиться. На мою думку, це знецінює ідею індустріального парку як засобу для розв’язання проблем виробників.
Фото надане пресцентром Patchwork: Bila Tserkva.
Представники яких галузей виявляють найбільший інтерес до індустріальних парків?
Перш за все це обробна промисловість. Зокрема, у нас розміщені компанії з обробки деревини, металу, скла та пластику. Цей перелік міг би бути набагато більшим, однак серед виробників існує поширена проблема – вони бояться працювати в орендованому приміщенні: вважають, що можуть втратити контроль над умовами.
Фото надане пресцентром Patchwork: Bila Tserkva.
Яка частка українських виробників справді готова перейти до орендованої інфраструктури?
Це рішення для тих, хто розширюється або започатковує новий напрямок. Серед наших резидентів є іноземна фірма, яка володіє декількома заводами в Україні. Частина з них працюють у власних будівлях фірми, інші – в оренді.
Підрахувавши всі витрати, компанія збагнула: їм вигідніше орендувати, ніж будувати.
Сьогодні чимало компаній перебувають у замкнутому колі: особисте будівництво – дуже дороге, а оренда – психологічно неприйнятна. Ми хочемо зруйнувати цей стереотип та продемонструвати, що виробництво в оренді – не ризик, а послуга.
Що нині найбільше гальмує розвиток індустріальних парків?
Як я вже говорив, на ринку надлишок. Замість того, щоб споруджувати нові парки, варто заохочувати виробників працювати в тих, які вже є.
Закон визначає індустріальні парки як механізм підтримки виготовлення. Державне стимулювання (державні вкладення) можуть отримати ініціатор зведення парку, керівна компанія та виробники. Перші дві групи претендують на реальні кошти – близько 1 млрд грн, які щорічно виділяє держава на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури для виробничих або складських об’єктів у зареєстрованих парках. Та йдеться лише про будівництво, а не про людей, оснащення чи процес виготовлення.
Фото надане пресцентром Patchwork: Bila Tserkva.
Для виробників передбачені податкові, митні пільги та кредитні програми, але лише за умови оренди або придбання приміщення в новозбудованому парку. Знову ж таки, акцент – на приміщення, а не на запуск виготовлення.
Фактично закон заохочує будівництво, а не розширення виробництва.
У цьому отримують вигоду забудовники. А виробники? Здається, їхню позицію не взяли до уваги.
Як оцінити результативність державних інвестицій в індустріальні парки?
Перш за все за основними показниками: скільки парк отримав від держави, який обсяг виробництва запрацював завдяки цьому та як швидко повертаються державні вкладення, зокрема через податки. Такі відомості мали б бути відкритими, але їх немає – і, здається, ніхто їх не збирає.
Поточний підхід до розвитку промисловості виглядає малоефективним. В Україні вже існує безліч виробничих об’єктів із готовими мережами, дорогами та коліями. Так, технічний стан різний, але відновлення все одно коштує менше, ніж зведення парку з нуля, а виробництво можна запустити майже відразу.
Логічніше використовувати цей дешевший ресурс, ніж зводити нові об’єкти. Варто дозволити реєстрацію індустріальних парків на наявних промислових зонах без додаткових умов, залишивши стимулювання лише для виробника без власного приміщення – і тільки через пільги.
Вкладати кошти потрібно саме у виробництво, а не лише в будівництво як один із етапів на шляху виробника, тоді буде реальний економічний ефект.
Скільки наразі у вас резидентів?
Зараз 15 резидентів – це 15 окремих заводів. Серед них немає пов’язаних із нами компаній. Всі працюють на ринкових умовах оренди. Мінімальний термін оренди з новим резидентом – три роки.
Ми ретельно ставимося до вибору резидентів. Якщо виробництво очевидно створюватиме дискомфорт для інших або ж порушуватиме санітарні, екологічні чи інші норми, відмовляємо. І навпаки, якщо бачимо в очах бажання працювати, то йдемо назустріч.
Деякі хлопці добре продавали двері та вирішили почати їх виготовляти. Ми погодилися їх прийняти до себе: надали орендні канікули до завершення пусконалагоджувальних робіт, а також протягом тривалого часу надавали відтермінування з оплати оренди. На сьогодні ця компанія – повноцінний виробник міжкімнатних дверей, і ми раді, що в них все вийшло.
Інфографіка Patchwork у числах
У чому ключові переваги Patchwork? Чим він різниться від інших індустріальних парків?
Ми маємо приєднану потужність 60 МВт. Це справжня розетка, з якої можливо заживити майже будь-яке обладнання. Крім того, забезпечуємо усім іншим – газом, водою, а для зручності логістики є навіть залізнична колія. Виробник може «завтра» привезти обладнання, а «післязавтра» вже розпочати пусконалагоджувальні роботи. Чекати 1–2 роки не потрібно.
Фото надане пресцентром Patchwork: Bila Tserkva.
Як це функціонує на практиці?
Ми пропонуємо два варіанти оренди: готові після реновації приміщення для швидкого запуску виробництва та ті, що потребують підготовки. Вони адаптуються під технічні вимоги клієнта без додаткової оплати: підлога під обладнання, зонування, технологічні виводи на дах тощо. Реалізувати складніші опції допомагає наша будівельна компанія Patch: Building.
Приміщення передається клієнту за технічним завданням не пізніше ніж через 90 днів після погодження. Поки триває підготовка, обладнання можна завозити та проводити монтажні роботи без орендної плати. Завдяки цьому запуск виготовлення відбувається максимально швидко за моделлю build-to-suit.
Інфраструктура Patchwork
Серед переваг Patchwork – розвинена соціальна інфраструктура. Розкажіть про неї детальніше
На території працюють понад 2000 людей, і ми прагнемо зробити їхнє перебування комфортним. Для тих, хто живе тут постійно, ми реконструювали адміністративно-побутовий корпус та обладнали одно- та двокімнатні номери з кухнею, туалетом і душем, холодильником, мікрохвильовкою, меблями, кондиціонером і навіть москітними сітками. Кухні виготовив і встановив наш резидент Kronas.
Зараз 55 із 67 номерів зайняті постійно. Це не комерційний проєкт, а, швидше, суспільна ініціатива: орендна плата не перевищує середню ринкову – до 10 000 грн, адже швидке повернення вкладень ми не ставили собі за ціль. На території також є спортивний майданчик, а за пів року ми плануємо відкрити їдальню та згодом побудувати два тенісні корти й футбольне мініполе.
Фото надане пресцентром Patchwork: Bila Tserkva.
Чи бачите ви здатність масштабування Patchwork в інших регіонах України?
Ми придбали декілька об’єктів у Київській області, тому через певний час буде оголошення нових проєктів. Наші амбіції виходять далеко за межі одного парку. У всіх наступних ми не будемо зраджувати принципу максимального комфорту для робітників і бізнесу.
Яку роль повинні відігравати індустріальні парки в економічному відновленні України?
Якщо парки створюють виробнику реальні умови, а не залишаються просто записами в реєстрі, їхня роль стає вирішальною. Державних інвестицій потребують насамперед ті виробники, які не мають особистих приміщень і ресурсів для будівництва – це серйозна фінансова перешкода, що заважає багатьом талановитим колективам вийти на ринок.
Низька орендна ставка, змога старту виготовлення «післязавтра» та пільги – саме це держава повинна пропонувати на території, яку закон називає індустріальним парком.
