Податок на дохід із депозитів — не новий, його запровадили ще у 2014 році. Але вкладники досі висловлюють невдоволення цим податком, інформує Ukr.Media.
Особливо зараз, коли з початку 2025 року в Україні діє оновлена ставка — 23%, (відповідно до Закону України №4015-IX, який набрав чинності 28 листопада 2024 року) з яких 18% становить податок на доходи фізосіб (ПДФО) і 5% — військовий збір.
Винятком є військовослужбовці та працівники певних державних установ (ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР, ДПСУ, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, Нацгвардії та УДО), для яких ставка військового збору залишається 1.5%, за умови подання відповідних документів банку.
Щоб було зрозуміліше, ось простий приклад. Якщо ви поклали на депозит 100 тисяч гривень під 16% річних, то банк нарахує вам 16 тисяч гривень доходу. Після сплати податків «на руки» залишиться близько 12 320 гривень — саме та сума, яку ви реально отримаєте.
До речі, багато хто відкладає гроші не лише для збереження, а щоб повністю жити на відсотки і не працювати. Наскільки це реально — окреме цікаве питання, яке ми вже розглядали: Який потрібно зробити вклад у банк, щоб жити на відсотки та не працювати.
Я поспілкувався з менеджером одного з банків, який люб'язно поділився обуреннями вкладників. І, варто сказати, претензії звучать знайомо — люди й досі плутають, що саме обкладається податком і чи справді держава "забирає" їхні заощадження.
«Я роками збирав ці гроші, а тепер із них беруть податок»
У цьому емоційному зауваженні не враховується один важливий момент.
Податком обкладається не сам депозит, а лише дохід, який банк виплатив вкладнику. Тобто самі заощадження не оподатковуються, а отже, їхня сума не зменшується.
«Якщо ви поклали 100 тисяч гривень і банк щороку нараховує 10 тисяч гривень доходу — оподатковуються лише ці 10 тисяч, а самі накопичені 100 тисяч залишаються недоторканими».
Так працюють практично всі доходи: коли ви здаєте квартиру в оренду, податок сплачується не з вартості квартири, а з орендної плати.
«Коли я отримував зарплату, вже сплатив податок, а зараз його беруть удруге»
І тут пояснення аналогічне. Зарплата, яку ви внесли на рахунок, вдруге податком не обкладається. Податок сплачують лише з «нового» доходу — відсотків за вкладом.
Ось аналогія з бізнесом:
«Якщо ви заробили гроші, купили на них нерухомість і здаєте її в оренду — орендний дохід також обкладається податком, навіть якщо первинні гроші вже були оподатковані».
«Банки заробляють на моїх грошах, обертають мої заощадження, а податок плачу я»
Це справедливо — банки дійсно використовують депозити для заробітку. Без вкладів банки не змогли б видавати кредити. Частину прибутку банки віддають вкладникам — сплачують відсотки за депозитами.
З отриманого прибутку банки сплачують свій податок на прибуток. А податок із депозитів стосується саме того доходу, який отримує вкладник.
«Банк може видати кредит під 20%, а вкладнику сплачує 10% — різниця покриває витрати банку, ризики і прибуток. Податок ви сплачуєте тільки зі своїх гарантованих 10%».
«Чому при оподаткуванні не враховується інфляція?»
Чесно кажучи, це зауваження трохи дивує — а чому інфляція має враховуватись? Але що цікаво, в певній мірі інфляція таки впливає на розмір податкової бази.
«Якщо інфляція 10%, а ваш депозит дає 8%, реальна купівельна спроможність зменшується, але закон враховує лише номінальний прибуток, а не реальну вигоду».
«Чому у нас ввели податок на депозити, а в інших країнах такого немає»
Справді, у багатьох країнах немає окремого податку на дохід у вигляді відсотків від депозитів. Просто цей дохід враховується нарівні з іншими доходами людини.
«У більшості розвинених країн оподаткування процентів не виняток, а частина загального оподаткування доходів. Просто механізми різні: десь це автоматично утримує банк, десь громадянин декларує сам».
Так, наприклад, це працює у США. Там банки щороку надсилають вкладникам письмове повідомлення, якщо дохід за депозитом перевищив 10 доларів. Але навіть якщо сума доходу менша, вона все одно враховується у загальному доході громадянина й може обкладатися податком.
«У Німеччині банк автоматично утримує податок із доходів за депозитами, у США доходи декларуються громадянином. В Італії діє фіксована ставка на пасивний дохід».
У деяких країнах діють спеціальні податки, подібні до нашого податку на дохід із депозитів. І ставки там можуть бути значно жорсткішими. Наприклад, у Великій Британії для відносно невеликого доходу ставка становить 20%, а якщо дохід перевищив 150 тисяч фунтів — 45%.
«У багатьох країнах низькі ставки за депозитами або майже нульові, тому питання податку менш болюче, ніж у країнах із високими ставками».
На мою думку, головна причина невдоволення податком на дохід із депозитів у тому, що його не було, а потім він з'явився. Зрозуміло, нікому не подобається, коли потрібно платити там, де раніше платити не доводилося.
Але, впевнений, люди поступово звикнуть, і відкриваючи депозит, одразу прикидатимуть, яку суму доходу вони отримають уже після сплати податку.
Важливо
Цей матеріал має виключно інформаційний характер. Він не є фінансовою, податковою чи юридичною консультацією. Законодавство може змінюватись, тому перед прийняттям рішень щодо ваших депозитів чи податків рекомендуємо звернутись до кваліфікованого спеціаліста.
Джерело: ukr.media
