Вантажівки для перевезення корму — ідеальне доповнення для силосозбиральних комбайнів, і сотні німецьких підрядників успішно використовують їх. В Україні такі машини ще не набули широкого розповсюдження, але з появою численних біогазових установок, які потребують великих обсягів матеріалу, великі підрядні компанії починають звертати на них увагу.
Якщо вони наважаться зробити крок назустріч інноваціям, дві британські компанії вже готові запропонувати відповідні машини.
Перша — це NC Engineering з графства Арма, яка на виставці Highland Show представила свій Volvo FM410, переобладнаний з бетономішалки на самоскидний кузов об’ємом 2250-18. Друга — Agri Industry Solutions (AIS) з Іпсвіча, що на виставці Lamma викликала ажіотаж своїм комбінованим рішенням Scania-Schuitemaker.
Ця машина опинилася в розпорядженні Pringle Group Сета Кові, яка за останні півтора року активно розвиває напрямок сільськогосподарського підряду. Компанія вже має 23 восьмиколісні самоскиди Scania для свого основного бізнесу — подрібнення та сортування матеріалів — і придбала демонстраційний варіант AIS для кампанії з перевезення цільнозернових культур. Концепція виявилася настільки успішною, що Сет знову взяв машину в оренду для короткострокового збору кукурудзи, працюючи на компанію Acorn Energy.
Про бізнес
Вивезення та переробка відходів залишаються основним напрямком діяльності Pringle Group Сета Кові, розташованої у Вінчестері. Заснована у 2019 році з одним грейфером, зараз компанія має потужний комплекс з подрібнення та сортування, який щорічно постачає до 75 000 тонн щебеню, ґрунту та деревної тріски.
Агропідряд — відносно новий напрямок. Минулого року компанія постачила та розкидала 28 500 тонн вапна з власного кар’єру на ферми в Гемпширі, Вілтширі, Оксфордширі та Сассексі. Окрім розкидачів AgriSpread та KRM, у них є розкидач компосту та курячого посліду Bunning Lowlander 175 з ваговими датчиками та можливістю змінної норми внесення.
Також компанія займається перевезенням кукурудзи та цільнозернових культур для біогазових установок. Для цього більшість обладнання орендується у фірми GCS з Лінкольнширу.
Що це таке?
Як і інші подібні машини, варіант від AIS базується на вживаному восьмиколісному самоскиді — у цьому випадку Scania P410 XT. Він оснащений 410-сильним рядним шестициліндровим двигуном та 12-ступінчастою автоматичною трансмісією. Широкі шини військового класу встановлені на двох ведучих задніх осях, а вужчі, вищі — на передніх керованих осях.
Переобладнання виконує підрядник та виробник Джо Вільямс зі своїм бізнесом JW Fabrications. Він також використовує один із таких Scania для перевезення кормів, разом із подібним Volvo та зчленованим вантажівкою з напівпричепом.
Механічна трансформація з самоскида в кормовоз відносно проста. Починається з перенесення 250-літрового паливного бака, щоб розмістити більші передні шини Michelin XZL 395/85 R20, та встановлення гідравлічного насоса, що приводиться в рух від двигуна через ВВП. Він забезпечує роботу ланцюгів днища, дверей та покриття кузова, якими можна керувати з кабіни або за допомогою ручного клапанного блоку ззовні.
Кузов — Schuitemaker Siwa 660 об’ємом 38 куб. м з системою підлоги, що рухається за допомогою ланцюгів та планок, — кріпиться до рами через підрамник із квадратних труб. Найскладнішим етапом, мабуть, є офіційна реєстрація машини для повного сільськогосподарського використання, але це приносить значні переваги. Після офіційного переобладнання систему AdBlue можна демонтувати, а машину експлуатувати з водійським посвідченням категорії B, без тахографа, та на червоному дизельному паливі.
Вантажівка для перевезення кормів Scania-Schuitemaker
- Тягач: переобладований восьмиколісний самоскид Scania P410 XT
- Двигун: 410 к.с. Scania, рядний шестициліндровий
- Трансмісія: 12-ступінчаста автоматична
- Максимальна швидкість: 75 км/год (може бути збільшена)
- Шини: MRL FLR 333 560/60 R22.5 (задні), Michelin XZL 395/85 R20 (передні)
- Кузов: Schuitemaker Siwa 660
- Розвантаження: днище з ланцюгами та планками
- Ціна: 140 000 фунтів стерлінгів (для демонстраційного зразка з пробігом 380 000 км)
Навіщо це потрібно?
Без відповідного обсягу роботи або різноманітності послуг, вантажівки для перевезення кормів важко виправдати порівняно з універсальністю трактора. Але для підрядників, які працюють з травою, кукурудзою та цукровим буряком, транспортуючи сировину для біогазових установок та відходи, фінансові показники можуть бути цілком виправданими — як це виявив Сет.
З початку 2025 року, коли він почав займатися сільським господарством, він користувався переважно орендованими тракторами та причепами. Минулого року вони допомогли перевезти 25 000 тонн цільнозернових культур та кукурудзи за субпідрядом для Houghton Farming.
Після дворазового тестування машини цього сезону, він має намір зробити подібне рішення постійною частиною свого парку техніки — головним чином через вартість володіння.
«Трактор обійдеться близько 200 000 фунтів, а причіп — 35 000 фунтів, або ж 140 000 фунтів за переобладнаний вантажівку Scania з кузовом», — говорить він. І порівнювати нове з вживаним, на його думку, цілком доречно.
«Демонстраційна модель 19-го року випуску могла проїхати 380 000 км, але ці вантажівки створені для довговічності. У нас є кілька, які проїхали понад мільйон кілометрів, тому ми очікуємо отримати від неї щонайменше 10 років роботи».
Окрім початкових інвестицій, власники можуть розраховувати на нижчі витрати на робочу годину та значно меншу витрату палива. Якщо трактори Pringle споживають 150-200 літрів на день, то Scania рідко перевищує 100-літрову позначку, що призводить до суттєвої економії протягом сезону.
Вантажівка також розвиває швидкість 75 км/год (обмеження встановлено для безпеки дорожнього руху, а не законом) при 1400 об/хв, і на типових маршрутах до 10 миль, за словами Сета, вона регулярно обганяє трактори.
«Як окрема одиниця, вона набагато маневреніша і легша в експлуатації, і вона створена для дороги, з комерційним шасі та гальмами», — додає він.
Ще одним важливим фактором для тих, хто прагне дотримуватися норм, є скромна власна маса вантажівки — 14,5 т, порівняно з 18,8 т у John Deere 7290 з причепом Richard Western на 16 тонн. Це дозволяє перевозити 17,5 т і залишатися в межах 32-тонної межі для восьмиколісного самоскида — це значний здобуток в ефективності при перевезенні компосту чи подібних продуктів на тонну.
Як вона себе показала?
Враховуючи, що Сета попросили повернутися для другого тестування, не дивно, що він переконаний у перевагах цієї концепції. «Вона їде як ракета», — говорить він.
«Ми не тестували її в мокру погоду, але я думаю, що вона впорається — двигун забезпечує навантаження на передні керовані колеса, а на задніх ведучих осях є блокування диференціала, тому, на відміну від причепа, вона не перетвориться на санки». Монтажна конфігурація також значно коротша за комбінацію трактор-причіп, що полегшує завантаження врожаю на початку поля, а система з ланцюгами та планками робить її безпечнішою за самоскидне розвантаження — і не повільнішою.
Крім того, в кабіні є зручності. Наприклад, сидіння з пневмопідвіскою, електросклопідйомники та легке, невимушене керування, що знижує втому оператора. А коли стає зовсім важко, є спальне місце та обігрівач — ідеально для короткого відпочинку під час роботи.
Однак вантажівки мають і свої недоліки, зокрема необхідність шеститижневого технічного огляду, який коштує 250 фунтів за один раз.
«Це не просто сільськогосподарський трактор, і є певні зобов’язання, які потрібно виконувати», — додає Сет, який встановлює власну майстерню, пристосовану для вантажівок, з підйомниками та роликовим стендом.
«Але якщо ви знаєте, що робите, їх легше ремонтувати, ніж трактори, а запчастини, як правило, дешевші».
Чи купить він її? «Якби у нас було три тижні збору кукурудзи, а не шість днів, я б уже уклав угоду. І для будь-кого з довгостроковим контрактом на постачання біогазовій установці, я думаю, це беззаперечний вибір — я б мав п’ять таких машин замість восьми тракторів і причепів для перевезення сировини та вивезення збродженого залишку», — говорить він.
Існує також можливість агрегатування їх з польовим навантажувачем, як це зробив Джо Вільямс у Хартфордширі зі своїм конвеєром власного виробництва. Для кормів цей агрегат можна поставити на краю поля, дозволивши вантажівці курсувати між комбайном та навантажувачем, а машини з рухомим днищем — для перевезення дорогами.
AIS імпортує подібне рішення — Perard Trans Express 3000, яке також можна використовувати для перевезення деревної тріски та овочів.
Подробиці можна знайти на сайті: www.fwi.co.uk