Сімейство Фааборг із центральної Айови колись утримувало сотні свиней. Тепер вони перетворили свої свинарники на затишні приміщення для вирощування грибів.
Усередині довгої, тьмяно освітленої будівлі Тайлер Фааборг пройшов у “кімнату для плодоношення”, огороджену чимось схожим на пластикові завіси. Густий туман огортав полиці з паростками грибів. Він пояснив, що гриб, схожий на левову гриву, ще тиждень до збору врожаю.
“Можна бачити, що вони трохи рожевуваті, – сказав Фааборг. – Коли вони дозріють, вони стануть майже повністю білими”.
Фааборг разом із батьками та братом вирощує спеціалізовані гриби на своїй сімейній фермі в центральній Айові та продає їх у вигляді настоянок, кавових сумішей та ароматизованої солі. Вони називають свою ферму 1100 Farm, що є відсиланням до кількості свиней, які десятиліттями утримувалися в цій та сусідній будівлях. Сім’я Фааборг нещодавно перейшла зі свинарства на грибівництво за технічної та фінансової підтримки від The Transfarmation Project – ініціативи благодійної організації Mercy for Animals.
“Ми переважно працюємо з фермерами, що займаються промисловим тваринництвом, щоб допомогти їм перейти від такого типу ведення господарства до сталого розвитку, і це може бути вирощування грибів, різноманітних овочів, інтеграція дерев та агроекологія”, – розповіла Кетрін Джерніган, керівниця проєкту. Крім онлайн-ресурсів та мережі експертів, які допомагають фермерам вирощувати нові культури та розпочинати малий бізнес, Transfarmation надає відкриті креслення для переобладнання промислових свинарників, птахоферм та молочних ферм.
Фааборги цього літа завершили переобладнання половини одного свинарника довжиною 200 футів. Вони кажуть, що модернізований простір дозволить їм масштабувати виробництво грибів після успішного пілотного проєкту. Нова грибна справа також слугуватиме ресурсом для інших фермерів, ставши другим демонстраційним центром Transfarmation у США. Перший знаходиться на колишній курячій фермі в Північній Кароліні.
“Причина, з якою ми створили цей центр як демонстраційний, полягає в тому, щоб можна було відчиняти двері, щоб люди могли прийти та побачити на власні очі, – сказала Джерніган. – Вони можуть ставити запитання, а також, що важливо, ми збираємо дані з цього центру про весь процес переходу, а також про виробництво”.
До цих даних входять витрати Фааборгів, кількість робочих годин та маржа прибутку, а також уроки, засвоєні протягом процесу. Представник Transfarmation повідомив, що Фааборги отримують 216 000 доларів за чотирирічним контрактом за відстеження та обмін своєю інформацією з іншими фермерами програми Transfarmation. Джерніган зазначила, що інші ферми, які беруть участь у програмі, довели, що можливо бути прибутковими, переходячи від промислових ферм – відомих як концентровані тваринницькі операції (CAFO) – до спеціалізованих культур. На вебсайті Transfarmation є приблизні бюджети для ферм, що вирощують полуницю, помідори та мікрозелень. Вона вважає, що більше прикладів та прозорість як щодо викликів, так і щодо можливостей могли б допомогти іншим фермерам зробити цей крок.
Теннер Фааборг, який запропонував ідею 1100 Farm своїй родині кілька років тому, прагне, щоб їхнє грибне виробництво стало ще одним “доказом концепції”. “Потрібен хтось, хто робить щось трохи інакше, щоб допомогти людям зрозуміти, що це можливо”, – сказав він. Його батьки, Ренд і Теммі, купили свою 25-акрову ферму у 1980-х роках з мрією про сільський спосіб життя. Сім’я з семи осіб збирала та консервувала врожай зі свого саду та фруктових дерев. У них була дров’яна піч, і вони тримали курей для яєць. Ренд Фааборг розповів, що вони почали з вирощування кількох ринкових свиней для “кишенькових грошей”, щоб доповнити свій дохід зварника. Але це не спрацювало.
“Я втратив гроші, – сказав Фааборг. – А потім я побачив в газеті рекламу контрактного відгодовування”.
За контрактного відгодовування компанія надає тварин і оплачує корм, а фермер надає робочу силу та покриває витрати на інфраструктуру. Ця юридична угода є ключовим компонентом CAFO, які Агентство з охорони довкілля США визначає як операції, що відповідають певним пороговим значенням кількості тварин і утримують їх на території без рослинності щонайменше 45 днів на рік. За даними аналізу Environmental Working Group, організації, яка виступає за посилення регулювання CAFO, великі CAFO в Айові зросли з 789 у 1990 році до 4 444 у 2025 році. Разом із малими та середніми операціями EWG оцінює, що 66% усіх CAFO в штаті утримували загалом 33,4 мільйона свиней.
Ренд Фааборг зазначив, що контрактне відгодовування здавалося гарною можливістю на той час. Спочатку сім’я не будувала нових приміщень для цього підприємства. Вони переобладнали існуючі будівлі на фермі для утримання 2000 свиней одночасно. Фааборг сказав, що після масштабування ферми та переходу до CAFO, це стало “дуже прибутковим”, але вимагало більше роботи, ніж він очікував, на додаток до його основної роботи. “Я працював по 16 годин на добу, іноді по 24 години, йшов на роботу, навіть не сплячи”, – сказав він.
Через кілька років, за словами Фааборга, вони взяли кредит у розмірі 400 000 доларів на будівництво двох нових свинарників, призначених для підвищення ефективності. Там були автоматичні лінії годування та системи для вивезення гною до відкритого приямка. “На щастя, ми могли забезпечити грошовий потік, доки не виплатили за будівлі”, – сказав Фааборг, пояснивши, що на виплату боргу пішло 12 років. Але вирощування свиней було фізично виснажливою роботою і з часом ставало менш прибутковим для сім’ї, зазначив Фааборг. “На своїй основній роботі моя зарплата за 35 років зросла вдесятеро, а моя зарплата від вирощування свиней впала на дві третини”, – сказав він. Він вважає, що зниження прибутку було пов’язане з поширенням CAFO по всьому штату.
Ренд і Теммі Фааборги кілька років тому вирішили, що готові вийти з бізнесу зі свиньми. Ренд сказав, що вони не мали глибокої любові до вирощування свиней, але вони вклали стільки грошей та часу в будівлі, що він не хотів бачити, як вони занепадають або їх зносять. Вони запитали свою родину, чи є у них ідеї щодо використання будівель для чогось іншого. Саме тоді їхній син Теннер Фааборг почав викладати своє бачення. “У нас є ця інфраструктура, – сказав він. – Ми могли б її модернізувати, змінити та зробити щось, що є набагато здоровішим для нас, здоровішим для планети, і насправді є прибутковим, що створить робочі місця для сім’ї, а також для громади”.
Теннер Фааборг сказав, що під час навчання в коледжі він захопився стійким розвитком та пом’якшенням наслідків зміни клімату. Він приєднався до Urban Ambassadors, неприбуткової організації, керованої волонтерами, яка сприяє сталому розвитку в районі Де-Мойна, і брав участь у керівному комітеті плану дій та адаптації міста до кліматичних змін. Але його робота в столиці Айови здавалася йому невідповідною іншим аспектам його життя. “Я повертався [на ферму] і допомагав із свинячими роботами, живучи подвійним життям, через яке мені було дуже погано”, – сказав Теннер Фааборг. Фааборги щороку вирощували близько 8000 свиней, виробляючи приблизно мільйон галонів рідкого гною. Вони зберігали його у відкритому приямку, доки Ренд Фааборг не знаходив фермерів, які б вивозили його для розкидання на своїх полях під час коротких вікон навесні та восени.
Хоча гній може забезпечувати необхідні поживні речовини для рослин, він є основним чинником зміни клімату. Приянки та лагуни для гною виділяють метан, який “у 28 разів сильніший за вуглекислий газ у затриманні тепла в атмосфері”, згідно з EPA. Надлишок гною на полях також може збільшити викиди оксиду азоту та забруднити сусідні водойми під час дощу. Теннер Фааборг зазначив, що його також турбувала зміна вигляду сільської Айови через промислове тваринництво. Біля його дитячого будинку він вказав на довгі будівлі, оточені кукурудзяними полями неподалік. “Раніше там був будинок. Тепер замість нього – пташники для індиків, – сказав він. – Раніше там був будинок, а тепер – свинарники”.
Ці місцеві зміни мають ефект доміно, додав він. Маленька школа, яку він відвідував, вже не існує. “Просто не вистачає людей, – сказав Фааборг. – Є невеликі містечка та сільські громади, які щорічно втрачають населення, і це дійсно руйнівно”.
Там, де Теннер Фааборг бачив можливість для змін, його брат Тайлер сказав, що йому знадобилося більше переконання. Тайлер Фааборг зазначив, що він вирощував і продавав близько 200 000 свиней на рік у трьох округах. Але коли батьки оголосили родині, що вони закінчили, він сказав, що знадобився приблизно тиждень, щоб вирішити, що він готовий спробувати щось інше. “У мене була хороша робота. Я добре заробляв, – сказав він. – Але я робив це 25 років. Це дуже важко для тіла, а Теннер постійно говорив мені про це”.
Фааборги почали працювати з Transfarmation у 2021 році, продали останнє стадо свиней роком пізніше і отримали грант у розмірі 15 000 доларів від програми у 2023 році для початку вирощування грибів та продажу продукції в рамках річного пілотного проєкту. Фааборги повідомили, що підготовка майданчика в одному з їхніх господарських будівель, витратні матеріали, брендинг та розробка вебсайту коштували приблизно 35 000 доларів. З розвитком бізнесу та розширенням за рахунок нового демонстраційного центру, Тайлер Фааборг сказав, що вони хотіли б продавати свіжі гриби кільком компаніям. З часом 1100 Farm може також переобладнати другий свинарник. Але Теннер Фааборг зазначив, що він буде використаний для чогось іншого, можливо, для мікрозелені.
Фааборги кажуть, що перехід від CAFO до спеціалізованих грибів не завжди був легким, і їм ще належить пройти довгий шлях. Але були й винагороди, як-от перетворення приямка для гною на прісноводний ставок. Програма грантів Служби охорони природних ресурсів, що входить до складу Міністерства сільського господарства США, частково фінансувала відновлення, сказав Теннер Фааборг. Замість того, щоб бути непривабливим об’єктом, він став притулком для жаб, качок та іншої дикої природи. “Це просто показує, що якщо створити правильне середовище, відродження дикої природи може відбутися швидше, ніж ви думаєте”, – сказав Фааборг.
Ренд Фааборг зазначив, що приямок для гною був значним джерелом тривоги, коли він вирощував свиней. Іноді він контактував з людьми, які казали, що візьмуть гній, але не з’являлися, сказав він. “Ця частина мого життя минула, а натомість – цей маленький ставок. Мої онуки ловлять жаб, – сказав він. – Це, мабуть, моя улюблена частина всього цього”.
Фааборги також посадили місцеві трави та квіти для підтримки запилювачів. Вони розширюють свій сад і висаджують сотні дерев та кущів поруч із струмком, що перетинає ферму, для покращення якості води та середовища існування дикої природи. Стоячи поруч із порожнім зерновим елеватором, де колись зберігався корм для свиней, Теннер Фааборг сказав, що хотів би перетворити його на простір, де відвідувачі могли б залишитися на ніч, а наступного ранку випити кави з левовою гривою, дивлячись на ферму. Список проєктів настільки довгий, що вони можуть зайняти решту його життя для завершення. Але він сподівається, що вплив 1100 Farm вийде далеко за межі цього.
За даними порталу: www.npr.org