
Read in EnglishЧитайте на русскомЮрій Григоренко
Електропечі з використанням брухту – майбутнє європейської металургії
Традиційні методи виробництва сталі в Центральній Європі з часом втратять свою економічну виправданість. Перспективи європейської металургійної галузі залежатимуть від переходу на електрометалургійні агрегати (EAF), що використовують сталевий брухт, і зосередження на виробництві товарів з високою доданою вартістю. Це випливає з аналізу консалтингової фірми PwC Deutschland «Кінець європейської сталеливарної промисловості… чи просто нова ера?», про що інформує SteelOrbis.
Ключовий висновок PwC полягає в тому, що доменний спосіб виплавки та конвертерний процес (BF-BOF) після 2040 року стануть неконкурентоспроможними за будь-яких розглянутих сценаріїв. До 2045 року зростання вартості викидів у рамках EU ETS призведе до подвоєння собівартості традиційної сталі, а механізм CBAM не зможе нівелювати фундаментальну різницю у вартості енергоресурсів між Європою та іншими світовими регіонами.
Вже до 2030 року випуск сталі за технологією DRI-EAF з використанням природного газу в країнах Перської затоки буде приблизно на 30% менш витратним, ніж у Європі. Конкурентні переваги у низьковуглецевій металургії переміщуються до регіонів, багатих на доступну енергію, газ та залізну руду – країн Перської затоки та Індії. У Європі лише Скандинавія зможе підтримувати прийнятний рівень витрат на виробництво «зеленої» первинної сталі.
Хоча на проєкти з декарбонізації в Німеччині виділено €5,9 млрд державних субсидій, PwC вважає, що цих коштів буде недостатньо для забезпечення тривалої міжнародної конкурентоспроможності. Трансформаційні процеси вже відбуваються: в Омані (СЕЗ Дукм) розгортаються масштабні виробничі потужності для випуску DRI та HBI (проєкти Jindal Steel, Meranti Green Steel та Vale). Німецький трейдер Thyssenkrupp Materials Trading вже уклав угоду про придбання 1 млн тонн HBI щорічно у Meranti.
PwC пропонує переглянути структуру європейського ланцюга створення вартості: найбільш енергоємні етапи (пряме відновлення руди) доцільно перенести до країн з низькою вартістю енергоресурсів, а в Європі сконцентруватися на вторинній металургії, виробництві спеціальних сталей та високотехнологічній переробці. Розгляд перенесення енергоємних процесів як нового міжнародного поділу праці, а не як деіндустріалізацію, є ключовим.
Найбільш стійкою моделлю для ЄС залишається виробництво сталі в електродугових печах з використанням брухту, проте самого брухту буде недостатньо для повної заміни первинних потужностей, які поступово виводитимуться з експлуатації протягом наступних десятиліть.
Як раніше повідомляв GMK Center, компанія Primetals Technologies представила нову електродугову піч EAF Ultimate Move, яка позиціонується як рішення нового покоління для електрометалургійного виробництва. Ця розробка ґрунтується на досвіді компанії, що налічує понад 40 років, та поєднує ключові технологічні переваги моделей EAF Ultimate і EAF Quantum.
Source: gmk.center
