Більшість учасників Комітету з монетарної політики Національного банку прогнозують продовження зростання ключової ставки у 2026 році.

“>

Більшість членів КМП Нацбанку очікують подальшого підвищення облікової ставки у 2026р.
Фото: https://bank.gov.ua

Переважна частка представників Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозує наступне підвищення ключової ставки протягом 2026 року, враховуючи домінування ризиків, що сприяють інфляції, у найближчій перспективі, згідно з результатами обговорення, опублікованими у понеділок.

На засіданні цього разу дев’ять з одинадцяти членів КМП висловили думку на користь підвищення ставки до 15,5% з поточних 15%, тоді як двоє виступали за її збереження на попередньому рівні.

“Кілька членів КМП одночасно зауважили, що якщо НБУ займе вичікувальну позицію, інфляція може не тільки швидко повернутися до двознакових показників, але й закріпитися на цьому рівні”, – зазначено в матеріалі.

Прихильники рішення про підвищення ставки у липні вказували на наростання фундаментального тиску на ціни та ризиків для стабільності інфляції. Базова інфляція в червні прискорилася до 8,1% у річному обчисленні, значно перевищивши прогнози регулятора, тоді як загальна інфляція, завдяки сезонному збільшенню пропозиції необроблених продуктів, сповільнилася до 7,2%.

На їхнє переконання, збільшення ставки повинно сприяти підвищенню привабливості активів у гривні та стабільності валютного ринку, а також обмежити загрози погіршення інфляційних очікувань.

Серед ключових факторів, що стимулюють інфляцію, члени КМП визначили подальше зростання витрат на виробництво та заробітних плат на тлі дефіциту кваліфікованих працівників, розширення бюджетних стимулів, опосередковані наслідки зростання цін на пальне та попереднього знецінення гривні, а також вплив російських атак на бізнес та логістичну інфраструктуру, й події на Близькому Сході.

Один з членів КМП вважав, що вибір мав полягати не між збереженням ставки та її підвищенням, а між збільшенням на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та більш суттєвим кроком. Зрештою, він підтримав збільшення на 0,5 в.п., зокрема, через можливий тимчасовий дезінфляційний ефект від проблем з агроекспортом після руйнування портової інфраструктури.

Учасники дискусії також звернули увагу на ризик тривалої конфронтації на Близькому Сході. Згідно з базовим прогнозом Нацбанку, прямий та непрямий вплив цього чинника додасть до річної інфляції у 2026 році 1,7 в.п., тоді як у випадку збереження цін на нафту вище $100 за барель до кінця року цей внесок може сягнути близько 3 в.п.

Окремо члени Комітету акцентували на ризиках для валютного ринку через значне зростання бюджетного дефіциту, підвищений попит на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідки зовнішніх шоків. Один з учасників дискусії зазначив, що підвищення ключової ставки спрямоване, зокрема, на захист міжнародних резервів.

Двоє членів КМП, які виступали за утримання ставки на рівні 15%, вважають поточний рівень жорсткості монетарної політики достатнім для поступового повернення інфляції до цільового показника 5%.

Серед факторів, що сприяють зниженню інфляції, вони згадали можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності та темпів зростання заробітних плат внаслідок російських атак.

Один з них також відзначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме значного впливу на фінансові умови та матиме переважно сигнальний характер, потреба в якому наразі відсутня через відносно стабільні інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.

Кілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений у бік зниження, тому додаткового посилення процентної політики не буде потрібно.

Члени Комітету також підтримали поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На першому етапі НБУ, замість повного задоволення запитів банків на тримісячні депозитні сертифікати, буде проводити раз на два тижні процентні тендери з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою, що не перевищуватиме рівень “облікова ставка + 3,5 в.п.”.

За оцінками учасників обговорення, такий механізм повинен зберегти стимули для банків конкурувати за строкові гривневі заощадження та водночас спонукати їх до більш активного управління власною ліквідністю.

Як було повідомлено, 30 липня правління НБУ підвищило облікову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор тримав її на рівні 15% з кінця січня 2026 року.

Source: interfax.com.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *