“>
Антимонопольний комітет України (АМКУ) рекомендує Кабінету Міністрів, у межах державних заходів реагування на кризові тенденції на ринках нафтопродуктів, переглянути режим та рівень податкового тягаря під час реалізації пального.
“Україна не має можливості впливати на глобальні ціни, однак регулювання податкового режиму та його інтенсивності перебуває в межах повноважень держави, звісно, з урахуванням дії правового режиму воєнного стану та наслідків щоденних руйнувань від ворожих обстрілів, зокрема для економіки країни”, – зазначається у повідомленні АМКУ на сайті в п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.
У ньому підкреслюється, що за останні місяці комітет ретельно вивчив міжнародний досвід державного втручання у ціноутворення на нафтопродукти в умовах кризи в Ормузькій протоці та дійшов висновку, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження вартості пального у багатьох державах світу досягається шляхом тимчасової зміни податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги заслуговують питання вдосконалення механізмів податкової політики стосовно імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, це може бути досягнуто шляхом застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових складових вартості пального, аби мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
При цьому Комітет вважає доцільним і можливе вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального складає його закупівельна вартість, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Він звернув увагу на той факт, що протягом кризи, яка розпочалася в лютому 2026 року, індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зростали більш ніж на 100%, що об’єктивно суттєво впливало і на роздрібну вартість бензину та дизпалива.
Водночас, значне збільшення митної вартості з початку весни призвело до відповідного істотного зростання і розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизу.
“Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а в кінцевому підсумку перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, які включені в кожен літр пального на АЗС”, – наголосив АМКУ.
До того ж, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють окремий додатковий фінансовий тиск, який, у свою чергу, також впливає на зростання кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Комітет підкреслив, що значне одночасне збільшення закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (передусім, за рахунок ціни), створювати додаткові потреби в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Здатність окремих операторів АЗС, насамперед умовно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
“Серед потенційних наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмував АМКУ.
Як повідомлялося раніше, експерти на ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
Однак, опитані на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа” низки мереж АЗК зазначали, що поки невідомо про будь-які ініціативи уряду у цьому напрямку.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її роботи скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми склали власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.
Source: interfax.com.ua