Входження на американський ринок, найбільший у світі, є показником успіху для майже кожного бізнесу, і український не є винятком
Вихід на американський ринок вважається чи не найбажанішою мрією кожного підприємця в усьому світі, адже це надає можливість отримувати прибуток, масштабувати бізнес та залучати інвестиції. Тому, незважаючи на логістичні труднощі та значну конкуренцію, дедалі більше українських компаній прагнуть постачати свою продукцію та послуги за океан. Деякі з них відкривають представництва в США, реєструють дочірні компанії, створюють спільні підприємства або навіть будують виробничі потужності. Усе це, безумовно, сприяє економічному розвитку обох держав, хоча й не в тих обсягах, на які хотілося б сподіватися. Двосторонній товарообіг наразі не перевищує 3-4 мільярди доларів щорічно, причому імпорт зі США до України перевищує український експорт. Однак активний розвиток вітчизняних стартапів і потенційне відновлення експорту озброєнь та оборонних технологій відкривають перспективні можливості.
ЗВИВИСТІ ШЛЯХИ ДІЛОВИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США
Україна здійснює прямий незалежний експорт до Сполучених Штатів Америки з 1992 року, відколи набула чинності Базова угода про торговельні відносини між двома країнами. До світової фінансової кризи 2008-2009 років обсяги поставок товарів та послуг демонстрували щорічне зростання, досягнувши позначки у 2,5 мільярда доларів. Після спаду, з середини 2010-х років спостерігалося чергове збільшення, і в 2021 році показник становив 1,6 мільярда доларів. У 2022 році, як і очікувалося, відбулося різке падіння, за яким послідувало поступове відновлення.
Оскільки Україна у 1990-х роках приєдналася до Генералізованої системи преференцій США (програми, що передбачає безмитне ввезення товарів з країн, що розвиваються, з метою підтримки їхньої економіки), українські експортери мали змогу постачати тисячі видів продукції на американський ринок без додаткових податків та мит. Наразі ця програма призупинена і потребує повторного затвердження Конгресом США. Така невизначеність є одним із факторів, що продовжують обмежувати український експорт на найбільший світовий ринок споживчих товарів.
Проте потенціал ділового співробітництва між Україною та США є доволі значним. «Його обсяг на сьогодні значно перевищує поточні показники. З 2025 року українсько-американська торгівля досягла приблизно 3,8 мільярда доларів. Водночас американський експорт в Україну становить близько 2,4 мільярда, а український експорт до США – майже 1,4 мільярда. Динаміка є позитивною: зростання понад 40% та понад 20% відповідно. Але, будемо відвертими, для партнерства такого рівня це поки що відносно невелика база.
Це означає одне: потенціал для зростання є дуже великим», – зазначив у коментарі Укрінформу президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, Україна може запропонувати металургійну продукцію, аграрну сировину та, що особливо важливо, продукти її переробки, а також ІТ-послуги та інженерні розробки. З боку США це можуть бути технології, обладнання, енергетичні рішення, медичні розробки, транспортні системи, телекомунікації та безпекові технології.
У структурі поставок за океан наразі домінують сировина та товари з мінімальним ступенем обробки. Це передусім метали та мінерали (чавун, труби, залізна руда), а також сільськогосподарська продукція (найчастіше – мед, соки та соняшникова олія).
Найбільшим постачальником українського чавуну та сталевої продукції на американський ринок є група «Метінвест». Промислова компанія «Інтерпайп» продає значну кількість товарів для потреб американського нафтогазового сектору та інфраструктури. Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) експортує титановмісну сировину, яка використовується в американській аерокосмічній галузі та промисловості. Аграрну продукцію активно постачають до США компанії «Укролія», «Кернел» та МХП.
Водночас останніми роками експорт послуг, особливо у сфері ІТ (аутсорсинг у програмуванні, продаж власних програмних продуктів, відеоігор тощо), розвивається значно швидше, ніж товарна торгівля. Окремим напрямком є оборонні технології, дрони та товари подвійного призначення. Саме за цим напрямком, як зазначається, криється майбутнє. У травні видання CBS News повідомило, що уряди України та США досягли згоди щодо умов потенційної нової оборонної угоди між країнами. Очікується, що цей документ стане першим кроком для масштабування експорту українських військових технологій до США, а також для започаткування спільного з американськими компаніями виробництва безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
Крім того, Пентагон запросив українські компанії взяти участь у програмі Drone Dominance – ініціативі з відбору дронів для контрактів з американською армією, що передбачає фінансування обсягом 1,1 мільярда доларів.
Загалом, продукцію та послуги до США експортують сотні українських високотехнологічних компаній, серед яких EPAM Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine.
За прогнозами аналітиків, частка технологій та послуг у структурі українського експорту до США надалі невпинно зростатиме. Це пов’язано з тим, що, на відміну від експорту товарів, для цього напрямку існує значно менше перешкод.
УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ У США
Одним із найсвіжіших і найяскравіших прикладів є дебют українського стартапу Swarmer на біржі Nasdaq – найбільшій електронній системі торгівлі цінними паперами в США. У день початку торгів, у березні 2026 року, акції компанії злетіли більш ніж на 700%. Swarmer розробляє програмне забезпечення, що дозволяє одному оператору одночасно керувати сотнями дронів. Ця технологія була випробувана в реальних умовах сучасної війни, а українські військові використовують її з 2024 року.
На думку експертів, незабаром можна очікувати «масового напливу» українських мілтек-технологій на американський ринок, передусім для пошуку фінансування. Адже, за даними українського Міністерства оборони, минулого року потенційні виробничі можливості українського оборонно-промислового комплексу (ОПК) сягнули 35 мільярдів доларів, тоді як фактичне зовнішнє фінансування ледь перевищило 6 мільярдів доларів.
І попри обмеження, що все ще діють у сфері експорту українських озброєнь та оборонних технологій, українські виробники поступово інтегруються в американський оборонний сектор. Наприклад, у березні компанія General Cherry уклала угоду з Wilcox Industries про спільне виробництво безпілотників у США.
Що стосується цивільних українських дронів, то вони вже давно зайняли свою нішу на американському ринку. Співвласник компанії DroneUA Валерій Яковенко після 2022 року масштабував діяльність своєї компанії до США та відкрив підрозділ Futurology з офісом у Пенсильванії. Компанія надає фермерам послуги агророзвідки та повітряного внесення добрив із використанням агродронів.
«Вихід на ринок США для нас – це не експансія в класичному розумінні, а логічний етап розвитку. Ми інвестуємо в локальну присутність і працюємо як частина американської економіки. Наш досвід – це не лише про технології, а й про системні партнерства, які дозволяють українським компаніям адаптувати свої рішення до вимог американського ринку», – пояснює Яковенко.
Серед стартапів з українським корінням, які успішно працюють у США, варто відзначити Grammarly – стартап-єдиноріг, який став світовим стандартом перевірки текстів (співвласники Максим Литвин, Олексій Шевченко та Дмитро Лідер); MacPaw – розробник програмного забезпечення (продукти: CleanMyMac X, Setapp, Gemini 2, The Unarchiver та інші; засновник – Олександр Косован, випускник КПІ); Preply – маркетплейс для пошуку репетиторів (засновники: Сергій Лук’янов, Дмитро Волошин та Кирило Бігай); People.ai – платформа автоматизації продажів для корпорацій (засновник – Олег Рогінський); Esper Bionics – розробник біонічних протезів (засновники: Дмитро Газда, Анна Белеванцева та Ігор Ільченко). Також Petcube – компанія, що виробляє гаджети для власників домашніх тварин, визнана найкращим стартапом Європи 2014 року за версією The Europas. Засновниками були молоді київські інженери, випускники КПІ Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон.
Про деякі інші успішні кейси інформує Асоціація ритейлерів України.
Наприклад, мережа кафе-магазинів «Молоко від фермера» працює в США вже два роки. Почавши з Маямі (штат Флорида), де відкрили два заклади Farmer’s Milk з сирниками, запіканками та фірмовими тортами в меню, компанія наразі розширює свою присутність на американському ринку шляхом продажу франшиз.
Відома мережа Lviv Croissants («Львівські круасани») у 2024 році відкрила партнерський заклад у штаті Джорджія. Глобальна мета власників – розвиток повноцінної франчайзингової мережі в США.
Українська мережа напівфабрикатів «Галя балувана» також поступово стає впізнаваною за океаном. Більше того, за її моделлю на американському ринку розвиваються одразу кілька мереж магазинів напівфабрикатів та закладів швидкого харчування – Multi Cook, Wesoła Pani та Multi Bar.
Онлайн-продажі в США започаткував також український бренд базового одягу Solmar. Асортимент включає великий вибір футболок, майок, шортів, светрів та лонгслівів у різних відтінках, а також інші базові речі, повідомили в Асоціації ритейлерів.
«Окремо хочу відзначити ще один важливий тренд – це регіоналізація співпраці з американською стороною. Ми свідомо рухаємося не тільки через столиці чи великі корпорації, а через прямі контакти бізнес-спільнот і торговельно-промислових палат», – каже Чижиков. Він навів як приклад співпрацю ТПП України з такими регіонами, як Техас (Х’юстон), Юта, Флорида (Тампа-Бей), Аризона (Фінікс), Каліфорнія (Лос-Анджелес, Сан-Франциско), а також з Американською торговельною палатою (U.S. Chamber of Commerce). «І це вже дає результат, оскільки саме на цьому рівні легше переходити від декларацій до конкретних контрактів, торговельних місій та спільних проєктів. Наприклад, Техас – це енергетика та інфраструктура, Каліфорнія – ІТ та інновації, Флорида – логістика та аграрні ланцюги, Аризона – промисловість і технології. Тобто ми фактично «підбираємо партнера під сектор», а не працюємо наосліп», – зазначив президент ТПП України.
ПРО ЗНАЧНИЙ ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В АМЕРИКАНСЬКУ ЕКОНОМІКУ
Не варто забувати і про тисячі компаній, створених різними поколіннями мігрантів з України в США.
У лютому цього року в США були оприлюднені результати дослідження впливу американського бізнесу, заснованого етнічними українцями, на найбільшу економіку світу. Згідно з даними аналізу, проведеного ISE Group у співпраці з Українсько-американською торгово-промисловою палатою (UACCI), підприємства, засновані українцями або вихідцями з України, генерують від 55 до 58 мільярдів доларів виручки щорічно. Вони забезпечують майже 300 тисяч робочих місць, щорічно виплачуючи близько 24 мільярдів доларів заробітної плати та забезпечуючи 8-9 мільярдів доларів податкових надходжень.
«У рамках дослідження підтверджено, що понад 45 тисяч підприємств української діаспори щорічно генерують майже 60 мільярдів доларів доходу (показник, співмірний з ВВП штату Північна Дакота) та забезпечують роботою приблизно 300 тисяч осіб у США», – коментують дослідники.
Найбільше підприємств, створених українцями, розташовані в штатах Іллінойс, Каліфорнія, Нью-Йорк, Флорида, Техас і Нью-Джерсі.
Аналітики також відзначають постійне зростання частки високотехнологічних підприємств, заснованих українцями, зокрема у сферах комп’ютерних систем і технологій, а також професійних послуг. Наприклад, у галузі ІТ та кібербезпеки в США працює майже 1000 «українських» компаній, які створюють орієнтовно 130 тисяч робочих місць. Понад 250 підприємств, заснованих українцями, спеціалізуються на консалтингу, менеджменті та HR, а більш як 180 – на наданні медичних послуг.
Водночас четверо українців увійшли до списку найбагатших іммігрантів у США за версією Forbes.
Уродженець Києва Ян Кум – співзасновник месенджера WhatsApp, який у 2014 році був проданий Facebook за 19 мільярдів доларів. Статки самого Кума наразі оцінюються більш ніж у 17 мільярдів доларів (9-те місце у загальному рейтингу мільярдерів-іммігрантів).
Макс Левчин, також уродженець Києва, – співзасновник платіжної системи PayPal та засновник сервісу безвідсоткової розстрочки Affirm. Його статки перевищують 2 мільярди доларів.
Леонід Радвінський – одесит, який у 2018 році придбав мажоритарний пакет акцій платформи OnlyFans. Його статки сягають 4 мільярдів доларів.
Михайло Польський – уродженець Полтавщини, засновник і генеральний директор Invenergy, однієї з найбільших приватних компаній у галузі відновлюваної енергетики в США. На даний момент його статки перевищують 2,5 мільярда доларів.
Загалом у списку 125 осіб, вихідців із 41 країни, які стали мільярдерами, емігрувавши до США. За кількістю представників Україна посідає 9-те місце у цьому переліку.
Це, щонайменше, опосередковано свідчить про неабиякий підприємницький хист наших співвітчизників. За підрахунками аналітиків, найближчими роками «остання хвиля» діаспорян – ті, хто виїхав з України до США під час війни, – можуть заснувати ще щонайменше кілька тисяч нових компаній. Українські IT-спеціалісти, розробники мілтеків, стартапів у різних галузях мають що запропонувати американцям та американській економіці в обмін на їхні інвестиції.
«Є тут ще один важливий момент. Україна сьогодні вже не просто ринок, це партнер. Партнер у виробництві, технологіях, безпеці, продовольстві та відбудові», – наголошує Чижиков.
Для розвитку цього бізнес-потенціалу між нашими країнами, на його думку, необхідно вирішити кілька питань.
На дипломатичному рівні – Україні та США потрібен більш структурований і постійний економічний діалог, з фокусом не лише на політиці, а й на системних бізнес-проєктах.
На регуляторному рівні – це питання правил гри. Сертифікація, митні процедури, доступ до ринку США, особливо для продукції з доданою вартістю, а також зрозумілі правила для технологічної продукції та продукції подвійного призначення (dual-use).
На фіскальному та фінансовому рівні ключовими є передбачуваність, захист інвестицій, страхування воєнних ризиків та доступ до фінансування. Без цього масштабувати великі проєкти складно, а для малого бізнесу це взагалі критично.
«І, можливо, найважливіше: бізнес сьогодні орієнтується насамперед на швидкість реалізації рішень. Хочу зазначити – прогрес уже є. Є інтерес американських компаній, інвестиції, проєкти та плани. Наше завдання тепер полягає в тому, щоб перевести цю позитивну динаміку у зростання торгівлі. Ми вже маємо всі передумови, щоб перейти від моделі «підтримки України» до моделі партнерства», – підсумував Геннадій Чижиков.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрінформ, @alaporte, gemini, atlantacoffeeshops.com, Swarmer, Анастасія Ромашко
Source: www.ukrinform.ua