Практично 30 відсотків економічного підйому України забезпечила минулого року саме будівельна сфера
Україна існує в умовах війни. Але водночас ми вже закладаємо основу післявоєнної економіки.
Будівництво – це визначення, яке можливо трактувати як в буквальному сенсі, так і ширше. Ми ставимо не тільки будівлі – ми творимо себе, свої сім’ї, свою державу і нову спільноту.
По суті, це навіть вагоміше, ніж сфера економіки. Це – підхід. Одні зводять, інші нищать. І сьогодні для України надзвичайно важливо зробити вибір на користь будівництва як підґрунтя відновлення після широкомасштабної війни.
Разом з тим будівництво – це елемент дійсного сектору економіки, котрий утворює нову вартість. Воно трансформує сировину та матеріали на готовий виріб – оселі, інфраструктуру, виробничі потужності. І за мірою доданої вартості це одна з найпотужніших сфер.
Саме тому будівництво надає суттєві надходження – як до державного бюджету, так і бюджетів міст та територіальних громад.
Якщо поглянути на цифри, частка будівництва у ВВП звичайно коливається від 2 відсотків у скрутні часи до 5–6 відсотків у періоди інтенсивного розвитку.
Але оцінювати роль сфери тільки за цим показником – помилка.
Будівництво безпосередньо пов’язане з більш ніж 20 суміжними сферами – від видобування сировини та промисловості до транспорту, логістики, ІТ та послуг. Тобто кожен новий будівельний задум ініціює ланцюгову реакцію в економіці.
Це так званий мультиплікаційний ефект, коли одна гривня у будівництві створює у 6–10 разів більший економічний результат у суміжних сферах.
Це добре видно на прикладі взаємодії з металургією. Україна має значний гірничо-металургійний комплекс і водночас величезний запит на будівництво. Поєднання цих факторів може стати базисом конкурентоздатності української економіки.
Існує ще один показовий факт. У 2023 році біля 30 відсотків економічного підйому України забезпечила власне будівельна галузь. По суті кожна третя гривня приросту ВВП була сформована завдяки будівництву.
І це в умовах війни.
Це вказує на те, що потенціал галузі після її завершення буде суттєво більшим.
Окремо слід сказати про ресурсну базу.
Україна геологічно розташована на Українському кристалічному щиті – одному з найбагатших у Європі за резервами будівельної сировини. Це граніти, базальти, кварцити, гнейси, лабрадорити.
Ці матеріали застосовуються у виробництві бетону, дорожньому будівництві, фундаментних спорудах, облицюванні та сучасних утеплювачах.
Тобто це не просто природні копалини. Це підґрунтя для творення повноцінного будівельно-промислового кластеру: від видобування до виготовлення матеріалів та кінцевого будівництва.
Фактично мова йде про можливість створити в Україні завершений цикл з високою доданою вартістю, щоб працювати не лише на внутрішнє відтворення, а й на експорт.
У майбутньому це може стати окремою точкою економічного зростання і частиною нової логістичної архітектури держави та дозволити Україні претендувати не тільки на роль країни відновлення, а й на роль постачальника будівельних матеріалів та готових рішень для європейського ринку.
Тобто ми маємо всі передумови, щоб зводити не тільки більше, а й дешевше та швидше, ніж багато інших держав.
Сьогодні значна частина нашої металургії функціонує на експорт напівфабрикатів з низькою доданою вартістю. Але інтеграція металургії в будівельні задуми та виготовлення матеріалів дає змогу значно збільшити додану вартість і залишати її всередині держави.
Це – питання економічної стратегії.
Якщо говорити про практичні напрями, де будівництво вже сьогодні формує основу відтворення, їх декілька.
Перше – утворення повноцінного житлового простору для внутрішньо переміщених осіб. Не тимчасових варіантів, а нормального місця для життя.
Друге – відбудова критичної інфраструктури: енергетики, транспорту, залізниці.
Третє – реіндустріалізація: зведення нових підприємств та виробництв.
Четверте – оборонна інфраструктура.
П’яте – житло для військових.
Шосте – відновлення українських міст.
Сьоме – формування нової логістичної системи, котра поєднає українські порти з європейською інфраструктурою.
Якщо ці процеси будуть систематично запущені, будівництво може стати одним із головних рушіїв економіки.
У найближчі 5–10 років його частка може збільшитись до 5–10 відсотків ВВП, а вклад у економічний підйом – до 40–50 відсотків.
Після війни Україна або стане державою, яка будує, або залишиться в логіці відшкодування втрат. Цей вибір ми повинні зробити вже зараз.
Віталій Кім, начальник Миколаївської обласної військової адміністрації України
Фото: Freepik
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Source: www.ukrinform.ua