Відсутні ризики для забезпечення харчами країни, але є труднощі з якістю збіжжя та варіантами його вивезення за кордон
В кінці осені, як правило, підбиваємо підсумки сільськогосподарського року. Експерти остаточно узгоджують передбачення по врожаю, урядовці роблять продовольчий підрахунок та визначають можливий прибуток у валюті. Хоча фермерам, мабуть, не до цього: триває збір пізніх культур – особливо, соняшника та сої, – а збирання кукурудзи взагалі тільки минулого тижня перетнуло «середину». Посівна через клімат теж затрималася. Також виникає питання, як зберігати і куди реалізовувати зібране, адже через дощі рівень вологості зерна високий, а атаки противника по залізничній системі знов створили проблеми з перевезенням. Крім того, треба адаптуватися до нових внутрішніх положень та європейських експортних правил. Але основні висновки вже можна зробити: незважаючи на деякі опубліковані раніше невтішні передбачення, зернових та олійних в Україні точно буде не менше, ніж минулого року, а для певних культур результат навіть кращий.
ДО 80 МЛН ТОН ЗЕРНОВИХ ТА ОЛІЙНИХ: НЕ РЕКОРД, АЛЕ Й НЕ «КРАХ»
У Державному департаменті економіки, екології та сільського господарства вважають, що в цілому цьогорічний результат роботи аграріїв буде приблизно на 6% вищим, ніж у 2024-му. Насамперед, через збільшення кількості зернових (59 млн тонн проти минулорічних 56 млн тонн). Загальний же результат з урахуванням майже таких самих, як і минулого року, обсягів олійних, за заявою очільника відомства Олексія Соболева, досягне 79 млн тонн.
На завершення минулого тижня селяни намолотили 44 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібравши врожай з більше ніж 81% засіяних площ. Водночас збирання кукурудзи тільки перетнуло «середину» – враховуючи погодні умови, збирати її цього року почали досить пізно. А зважаючи на те, що й осіння посівна затрималася (наразі засіяли близько 90% запланованих площ), та й зі збиранням соняшнику і сої ще не всюди впоралися, у фермерів зараз дійсно напружений час.
Вже точно підраховано результат по ранніх зернових і зернобобових: маємо в коморах 22,8 млн тонн пшениці, 5,3 млн тонн ячменю, 660,7 тис. тонн гороху. Поточний показник намолоту кукурудзи (десь 14 млн тонн) до кінця збиральної кампанії має зрости як мінімум вдвічі. Щодо олійних та технічних культур, то аграрії повністю зібрали ріпак (3,3 млн тонн), поточні показники обмолоту соняшнику (90% зібраних площ) – 8,7 млн тонн, сої (84%) – 4,3 млн тонн, буряків (76%) – 7,9 млн тонн.
Уточнені прогнози незалежних аналітиків фактично співпадають з розрахунками Мінекономіки.
«За попередніми оцінками УКАБ, валовий збір зернових та олійних культур цього року буде на рівні 78,3 млн тонн, що на 1% більше показника минулого року, але на 1% менше середнього показника за останні 3 роки (з моменту початку війни в Україні та окупації ворогом частини нашої території). Тому можливо сказати, що врожай 2025 року відповідає середньостатистичному рівню», – зазначає у коментарі Укрінформу очільниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
При цьому урожай зернових, за її словами, оцінюється на рівні 59,8 млн тонн, що на 6% перевищує показник минулого року та на 2% – середній показник за 3 останні роки. Пояснює: збільшення сталося в основному за рахунок кукурудзи, посівні площі під яку відновлюються завдяки налагодженню експортних маршрутів морем.
А ось з олійними трохи гірше: очікуваний валовий збір – 18,5 млн тонн, на 13% менше, ніж торік, та на 9% гірше середнього показника за останні 3 роки. «Спостерігається зменшення валового збору всіх олійних культур, але обсяги виробництва сої скоротяться найбільше у порівнянні з піковим максимальним виробництвом цієї культури торік», – уточнила експертка.
Урожайність більшості культур, за її висновками, стабільна. Виняток – хіба соняшник, урожай якого постраждав через несприятливі погодні умови. Особливо – на півдні та сході, де посіви страждали через посуху.
ВІЙНА, КЛІМАТ, ЛОГІСТИКА: ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЄ НА ПРИБУТКИ СЕЛЯН
Загалом же саме кліматичні умови, поряд з продовженням російської агресії, найбільше вплинули на цьогорічний врожай, стверджують аналітики. Клімат завдавав фермерам проблем протягом всього періоду вирощування та збирання основних сільськогосподарських культур.
«Торік при проведенні осінньої посівної була засуха, низький рівень вологи у продуктивному шарі, недостатнє зволоження взимку і навесні, морози у весняний період. В період активної вегетації – засуха, під час збирання врожаю – дощі. Все це негативно вплинуло на врожайність», – констатує Литвин.
Вона також звернула увагу на значну різницю в показниках врожайності на півдні, сході нашої країни та у центральних, північних і західних областях. Негативний вплив клімату найбільше позначився на півдні та сході, тож врожайність там набагато гірша. Хоча й у більш північних районах не без проблем. Восени, наприклад, через дощі затрималося збирання соняшнику, сої та кукурудзи. Також через це маємо підвищені показники вологості зерна.
«Іноді показник вологості кукурудзи може досягати 35–40%, тому вона поки що залишається в полі, щоб досохнути природнім шляхом. Інакше доведеться витрачатися на досушування збіжжя на елеваторі», – пояснює очільниця аналітичного відділу УКАБ.
Фахівці, до речі, підрахували, що потреба у підсушуванні зерна на 10% призводить до додаткових витрат у $30 на тонні кукурудзи. При цьому далеко не всі виробники мають власні сушарки, тож на елеваторах – черги.
Негативно впливає на собівартість агропродукції і нинішнє здорожчання логістики. Ворог, поміж іншого, активно руйнує нашу залізничну систему. Тож є труднощі із рухомим складом та пропускною спроможністю залізниці для масових вантажних перевезень у бік українських портів.
Вартість залізничних та автомобільних перевезень збіжжя за останні тижні, за даними експертів, зросла на 10-20%, десь на 200–400 гривень за тонну.
І, на жаль, може виявитися, що це – «не кінець», каже в коментарі Укрінформу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він нагадує про заяви керівництва Укрзалізниці щодо намірів знову підняти тарифи на вантажні перевезення для аграріїв. До того ж, було скасовано пільги (40% знижки) на перевезення збіжжя для селян із прифронтових територій.
«Оголошене підвищення тарифів на 37% сильно вдарить по галузі. І це – один із ключових викликів для аграріїв, адже від цього залежатиме логістика, перевалка в порти, особливо для товаровиробників із віддалених від портової інфраструктури північно-східних регіонів країни», – пояснює Марчук.
У ВАР також нагадують про не повністю врегульовані питання, пов’язані з ухваленням влітку так званих «соєвих змін». Хоча (із запізненням) і було розроблено механізм, який надає товаровиробникам право експортувати власноруч вирощену продукцію без мита, досі він не завжди спрацьовував.
«По-перше, це довга бюрократична процедура, а по-друге, багатьом товаровиробникам, які експортували самостійно вирощену продукцію, мито де-факто нараховували, особливо, в перехідний період у вересні. Тому зараз для нас важливо, щоб при другому читанні законопроєкту про державний бюджет було враховано правку, що передбачатиме ресурс для компенсації аграріям втрат, яких вони зазнали через мита на вирощену ними і експортовану продукцію», – коментує заступник керівника Всеукраїнської аграрної ради.
Ще один виклик для наших аграріїв – потреба в адаптації до нових умов торгівлі із Європейським Союзом, які почали діяти наприкінці жовтня. За різними підрахунками, через передбачені ними квоти прибутки українських товаровиробників на європейському ринку скоротяться на $1 – 1,2 млрд на рік. Найбільші очікувані втрати ($850–900 мільйонів) – через квотування постачань пшениці. Відповідно, для неї, як і ще для низки традиційних товарів нашого експорту – як-от ячмінь та цукор, – доведеться шукати нові ринки збуту.
ЧИ БУДЕ ВАЛЮТНА ВИРУЧКА: ЕКСПОРТНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025–2026 “ЗЕРНОВОГО” МАРКЕТИНГОВОГО РОКУ
Проте, незважаючи на всі перешкоди і труднощі, Україна залишається країною, обсяги виробництва зернових та олійних культур якої в рази перевищують внутрішню потребу, – наголошують експерти. Та й для диверсифікації наших експортних ринків, попри війну, зроблено вже чимало.
Світлана Литвин нагадує, що звичайні обсяги внутрішнього споживання зернових – 14,5–15 млн тонн.
«При виробництві практично у 60 млн тонн продовольчій безпеці, зрозуміло, ніщо не загрожує. Решту вирощеної продукції буде експортовано. І цього року експортні можливості за обсягами будуть трохи кращими», – переконана експертка.
Обсяги виробництва олійних культур також набагато перевищують наші внутрішні потреби. Окрім того, значна частка вирощених олійних культур переробляється в Україні і далі вже експортуються продукти їх переробки із доданою вартістю.
Фото: freepik
За інформацією пресслужби апарату Верховної Ради, у жовтні Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції. Це на 20,8% більше вересневого показника. До зростання, поміж іншого, призвело прискорення темпів збирання врожаю пізніх агрокультур – сої, соняшнику та кукурудзи. Також ідеться про налагодження процедури ненарахування 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку, які самостійно експортують свою продукцію, та сприятливу кон'юнктуру на ринку соняшникової олії.
За даними УКАБ, минулого місяця вдалося експортувати 2,7 млн тонн зернових, майже 450 тис. тонн насіння олійних та понад 510 тис. тонн рослинних олій (соняшникової, ріпакової і соєвої), а також більш як 467 тис. тонн макухи. Ще 386 тис. тонн – частка іншої агропромислової продукції.
«В умовах війни, у тих обставинах, в яких працюють наші товаровиробники (крім постійних обстрілів прифронтових територій, ще й погода була не найкращою), прогнозовані цифри врожаю дають надію на хороший сезон як для внутрішнього ринку, так і для експорту. Сподіватимемося, це допоможе перекрити втрати, від яких аграрії потерпали протягом останніх років», – каже Денис Марчук.
Головним при цьому залишається питання підтримки аграрного сектору впродовж наступного бюджетного року. Важливо, щоб агровиробники мали можливість і надалі користуватися програмою «Доступні кредити 5-7-9%», щоб обсяги її фінансування не зменшили і, відповідно, збереглися можливості протистояти викликам, від яких аграрії, на жаль, потерпатимуть найближчим часом.
Владислав Обух, Київ
