Фото: dumskaya.net Котельня «Південна-1», Одеса Тепло — для всіх, але поступово
28 жовтня в Україні офіційно стартував опалювальний сезон. Себто подача тепла в житлові будинки. А соціальні об’єкти (дитячі садки, школи, лікарні) у більшості міст опалюються вже більше двох тижнів.
З багатоповерхівками ситуація важча: оперативно підключити їх до тепла не вийде. Процес кропіткий і нешвидкий, залежить від розміру міста. У невеликих населених пунктах від моменту увімкнення теплоцентралей або котелень до гарячих радіаторів у квартирах може пройти лише доба. А в мегаполісах прогрівання мереж затягується на тиждень чи більше.
«Виходячи з досвіду минулих років — початок опалення в Україні займає два тижні. Недостатньо просто запустити котли, теплоносій має заповнити всю систему і дійти до внутрішньодворових бойлерних. Потрібно перевірити, чи всі вентилі відкриті. А далі найбільш клопітка робота: подати теплоносій у будинок. І ось тут зазвичай виникають складнощі. У кожному будинку є розширювальні ємності, і там можуть утворитися повітряні пробки. І тоді потрібно пройтися по всіх стояках», — роз’яснює директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
А співробітників тепломереж, які могли б перевірити систему опалення в будинку, небагато, додає експерт. З кадрами в сфері дефіцит: таких фахівців буквально одиниці на філіал управляючої компанії, яка обслуговує десятки будівель.
«Гадаю, нічого критичного, що процес затягується. Маємо в запасі час: бачимо прогноз погоди, ще буде тепло», — говорить Олександр Сергієнко.
Наприклад, у Києві обігрівати будинки обіцяють не пізніше середини наступного тижня. У столиці ситуація особливо непроста, оскільки росіяни намагаються зруйнувати міські теплоелектроцентралі. На об’єктах є пошкодження, і спроби Росії залишити киян без опалення безсумнівно триватимуть.
Фото: kmda.gov.ua Одна з київських ТЕЦ
А от Черкасам для прогрівання мережі знадобиться приблизно три дні. Місто готувалося до зимового періоду, проаналізувало сценарії. Готове реагувати навіть за найгіршого — руйнування місцевої теплоцентралі.
«Ми забезпечимо теплоносій. Можливо, він не буде гарантувати повністю всі параметри температури, але ми зможемо забезпечити теплопостачання значній частині міста», — заявляє директор Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.
Але нікуди не зникли і звичайні інциденти. Початок опалення завжди виявляє вразливі місця в мережах міст, які були зведені ще багато років тому. Незважаючи на гідравлічні випробування влітку, кількість аварій восени зростає в рази. І це також може сповільнювати старт опалювального сезону в окремих будинках або міських кварталах.
«Ми готуємося до складної зими, ми усвідомлюємо наміри противника і бачимо зміну тактики та підходу до атак. Однак, попри все, технічно підприємства теплокомуненерго підготувалися до опалювального сезону. До функціонування готові понад 17,5 тис. котелень», — розповідає заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук.
Фото: facebook.com/freedom.space.ua Костянтин Ковальчук, заступник Міністра розвитку громад та територій Україн
В уряді підкреслюють: початок опалювального сезону навмисне не відкладали. Більше того, давати вказівку про запуск котелень — це прерогатива місцевих громад. Причина інша — теплий жовтень, поки що добова температура не опускалася нижче 8°C протягом декількох днів.
Ситуація з нинішнім опалювальним сезоном складніша, ніж з минулим. Зараз є загроза не тільки тривалих відключень електроенергії, а й обмеження споживання газу. Адже росіяни намагаються вивести з ладу компресорні станції, що забезпечують перекачування палива в міста. Тому теплокомуненерго повинні враховувати і цей фактор. Наприклад, у Черкасах запевняють: мають резерви альтернативного пального. Щоб у місті було тепло взимку без газу, знадобиться до 75 тонн дизельного палива на добу.
У початку опалювального сезону були зацікавлені енергетики. Адже за останній тиждень-два споживання електроенергії зросло: абоненти масово вмикали електрообігрівачі. І росіяни посилили удари по енергетичних об’єктах, що і призвело до графіків відключень по всіх областях.
«Я за розумну економію. Зараз включать опалення, люди почнуть відкривати вікна, і це все буде марно. І все це в умовах, коли ворог систематично обстрілює нашу інфраструктуру і робить все, щоб ми замерзли, залишилися без електрики. Я думаю, що ще не настільки холодно, щоб вже включати опалення», — вважає експерт з житлово-комунальних послуг Христина Ненно.
Фото: ДСНС Наслідки атаки на енергетичну систему країни Де знайти кошти на імпорт газу
З початку жовтня Росія вже сім разів атакувала українські газові родовища. У результаті — темпи внутрішнього видобутку падають, і це може викликати проблеми взимку.
За результатами 2025 року запланований видобуток газу може скоротитися аж на третину, припускають у Нафтогазі. Можливу нестачу вітчизняного палива держава намагається компенсувати імпортом.
Україна вже накопичила в підземних сховищах 13,2 млрд кубометрів газу. В останні тижні обсяги закачування помітно сповільнилися, в тому числі і через збільшення споживання палива населенням для опалення. А також зростання обсягів генерації електроенергії на газі.
Втім, урядовий план закачування все-таки вдалося реалізувати, але імпорт палива не зупиняється. Через російські обстріли Україні потрібні додаткові закупівлі на європейському ринку — на близько 2 млрд євро, повідомили в уряді. Кошти ще шукають: причому і серед внутрішніх ресурсів, і у міжнародних партнерів. Держава вже має близько 70% від загальної суми, заявив президент Володимир Зеленський.
Фото: EPA/UPG президент Володимир Зеленський
«Очікувані обсяги імпорту впродовж опалювального сезону оцінюються в 1,5–4,5 млрд кубометрів з початку листопада до кінця березня», — каже аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Точної цифри імпорту зараз не можуть назвати, оскільки обсяги закупівель залежатимуть від наслідків російських атак, повідомили в Міністерстві енергетики. Кремль змінив тактику ударів по газовій інфраструктурі: цілить не тільки у видобуток, а й намагається відрізати міста від газопостачання.
«Закачування газу в сховищах вже припинено, і починається відбір, бо вже сезон. У нас є десь 8,5 млрд кубометрів робочого газу, і якщо ще буде законтрактовано 1 млрд на лютий-березень, то, думаю, з цим ми точно пройдемо сезон», — вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Допомагати Україні готові і закордонні партнери. Норвегія виділила ще 150 млн доларів на імпорт палива. Також Україна веде переговори зі США про збільшення партій скрапленого палива, яке до європейських портів доставляють танкерами.
Молдова, а також, ймовірно, Румунія, вдвічі знизили тариф на транзит газу до України через Трансбалканський коридор. Це відкриває шлях для збільшення партій імпортного газу з портів Греції. З початку тижня обсяги бронювання потужностей на цьому напрямку збільшилися на третину. І це найвищі показники з травня, коли коридор постачання почав функціонувати.
Фото: gminakosakowo.pl Газосховище в Косаково, Польща
Проте найоптимальнішим шляхом постачання газу до України залишається Польща. Однак пропускна здатність на імпорт палива між країнами обмежена. Але Київ і Варшава почали переговори про її збільшення, конкретних цифр і термінів поки що немає.
«Нарешті це сталося і ринок виявив зацікавленість до розширення цього напрямку. Це дає надію на те, що потужність імпорту газу з Польщі може значно збільшитися. Нагадаю, що саме Польща є найкоротшим маршрутом доступу України до світового ринку скрапленого газу», — пояснює фахівець галузі енергетики, колишній керівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Плани Росії відомі, потрібно посилювати ППО
Україна значно збільшила обсяги імпорту електроенергії з Євросоюзу. У жовтні показники можуть бути вдвічі більшими, ніж у вересні, підрахували аналітики ExPro. Імпорт вже перевищує 300 тисяч МВт-год. Особливо стрімко постачання збільшується у вечірні години пікового споживання.
Однак між Україною та ЄС існує ліміт імпорту електроенергії — 2,1 ГВт. Що приблизно дорівнює потужності двох великих атомних блоків. Але в умовах ще однієї воєнної зими цього обсягу може бути недостатньо, Україна намагається домовитися про збільшення імпортного ліміту, переговори тривають ще з літа.
Україні також потрібні нові системи накопичення електроенергії. Ці великі акумулятори допомогли б збалансувати ситуацію в енергосистемі. Загалом мова йде про 1,3 ГВт таких потужностей, повідомили в Укренерго.
З початку жовтня росіяни посилили атаки на енергосистему України. Дрони і ракети бомбардують теплові та гідроелектростанції, а також мережі. Що вже стало причиною введення графіків відключення. Генерація електроенергії на ТЕС і ГЕС значно зменшилася. Схожа ситуація із сонячними станціями, але не через руйнування, а через хмарну погоду і загалом несприятливий сезон.
Фото: zmiiv.gromada.group Зміївська ТЕС
«Слід врахувати, що найближчими місяцями матимемо дефіцит, зокрема, й через те, що 7,2 ГВт встановленої потужності сонячних станцій даватимуть значно менше світла. Натомість у січні ми побачимо ситуацію, яка була й минулими роками. Наприклад, на Буковині одна велика сонячна станція покривала третину від потреби в електроенергії», — роз’яснює фахівець галузі енергетики Андрій Закревський.
Росія намагається викликати найбільш критичну ситуацію в енергетиці України — каскадну аварію. Тобто розвал системи і повний блекаут у всій країні. Щось подібне трапилося лише раз — восени 2022 року.
«Росіяни намагаються розділити енергосистему України по Дніпру. Вони добре розуміють, що на Правобережжі у нас значно більше генеруючих потужностей, ніж на Лівобережжі. І тому вони атакують гідроелектростанції, які можуть підтримувати маневрену потужність і одночасно живити Лівобережжя. Росіяни також активно атакують вузлові підстанції Укренерго, які відповідають за транспортування електроенергії з правого берега на лівий. І добре, що до цього є готовність», — говорить Олександр Харченко.
Україна дуже залежить від генерації електроенергії на АЕС. Атомні станції забезпечують близько половини виробництва світла в країні, мова про 7,7 ГВт потужності, підрахували аналітики DiXi Group. Торік росіяни вже намагалися зупинити українську атомку: били по великих трансформаторних підстанціях навколо АЕС, що викликало зупинку деяких блоків.
Зараз українські АЕС працюють у нормальному режимі. Всі дев’ять блоків станцій на вільній території генерують електроенергію. Україна успішно завершила планову ремонтну кампанію на атомних станціях.
Фото: uatom.org Хмельницька АЕС
Фізичний захист і протиповітряна оборона України досить ефективні, каже міністр енергетики. Водночас Світлана Гринчук додає: росіяни запускають дрони і ракети десятками по одному енергооб’єкту. Тому збити всі ворожі цілі надзвичайно важко.
«Мене часто запитують, а чому не спорудили захист? Це зовсім не так. Якби не фізичний захист, який звели на енергетичних об’єктах, тактика ударів росіян могла б завдати значно більших втрат. У нас вже було б набагато більше відключень», — запевняє міністр.
Україна ще два роки тому почала будівництво фізичного захисту від російських ударів. Перший рівень — це мішки з піском, які мають захистити від уламків. Другий — бетонні блоки і металеві сітки: вони повинні вберегти обладнання від влучання «шахеда». І третій — великі бетонні антиракетні конструкції. Попри те, що держава виділила на такий захист мільярди, повністю програму так і не вдалося реалізувати.
«Проти двох ракет чи рою з пів сотні дронів, які залітають на станцію, не можна впоратися, це зрозуміло. Захистити від уламків, від дрібних дронів — так, перший і другий рівень рятує. Їх треба вдосконалювати, робити дещо інші сітки, підкріплювати габіони якимись бетонними блоками, щоб вони не розсипалися», — вважає Андрій Закревський.
А от третій рівень захисту залишився лише на папері, офіційно підтвердили в Укренерго.
Фото: Укренерго Віталій Зайченко
«На одному нашому об’єкті ми реалізували так званий два плюс рівень захисту. Коли заховали під землю всі системи керування і релейний захист підстанції. Дуже вразливе обладнання, яке досить довго відновлювати, і ми почали масштабувати це по інших наших підстанціях», — каже голова правління компанії Віталій Зайченко.
В уряді працює спеціальний штаб, який координує підготовку країни до зими. А питання енергетики регулярно обговорюють на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача. В уряді відзвітували: енергокомпанії мають запас критичного обладнання на випадок нових російських атак.
«На наших складах втричі більше обладнання, ніж вимагають нормативи для аварійного відновлення енергосистеми. Але ми розуміємо, що цього навіть може виявитися замало при продовженні атак. Тому працюємо з колегами щодо можливості отримати додаткове обладнання», — зауважує Віталій Зайченко.
Активізувалися і міжнародні партнери України. За останні сто днів закордонні донори додатково виділили понад 110 млн євро для української енергетики. Надходить обладнання для ремонтних робіт. Що, безперечно, важливо, проте Україні також потрібно терміново посилити протиповітряну оборону. Адже лише сучасні комплекси ППО здатні захистити важливі великі об’єкти енергетики від російської балістики чи крилатих ракет.
