Кабінет Міністрів запровадив режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів сільськогосподарських товарів на період дії воєнного стану, повідомила пресслужба Мінекономіки. Цей режим, зокрема, передбачатиме встановлення мінімальних експортних цін на них. Відповідну постанову уряд ухвалив 29 жовтня.
Нове регулювання ринку раніше критикували представники бізнесу. Зокрема EBA називала його «непрозориим, складним і ручним механізмом допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції».
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Оформлюйте передзамовлення та будьте першими, хто отримає два журнали за ціною одного!
Деталі
- За даними БЕБ та податківців, за неповні вісім місяців цього року було експортовано понад 5 млн т сільськогосподарської продукції вартістю понад 50 млрд грн з ознаками ризику неповернення валютної виручки, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник Тарас Качка.
- Він зазначив, що мета нового регулювання – мінімізація схем під час експорту продукції, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до держбюджету.
Що передбачає режим експортного забезпечення:
- експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість;
- встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути відʼємною;
- електронний обмін інформацією між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства;
- особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- Режим експортного забезпечення стосуватиметься меду, горіхів, пшениці і суміші пшениці та жита (меслину), жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку, насіння соняшнику, олії соєвої, олії соняшникової, олії ріпакової та макухи.
- Постанова набере чинності через 30 днів після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів.
Контекст
У травні Верховна Рада ухвалила законопроєкти щодо вдосконалення експорту деяких товарів №№10168-2 та 10169-2. Документи передбачають механізм для боротьби з чорним експортом зерна та неповерненням валютної виручки.
Уряд скасував експериментальний проєкт з верифікації експортерів зерна, який було запроваджено 31 жовтня 2023 року і який мав діяти до кінця 2024 року. Експорт зазначених товарів зараз регулюється законом про зовнішньоекономічну діяльність, який надає Кабміну право запроваджувати новий механізм експорту сільгосптоварів.
Регулювання ринку раніше критикували Європейська Бізнес Асоціація та Українська зернова асоціація. EBA вказувала, що механізми регулювання матимуть наслідки, діаметрально протилежні задекларованим авторами. За оцінкою асоціації, фактично запроваджується непрозорий, складний і ручний механізм допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції, що є недопустимим в країні, яка задекларувала курс на боротьбу з корупцією.
Учасники агроринку вважають, що цей механізм призведе до неможливості укладання форвардних контрактів, тому що в період виконання поставки товару його ринкова вартість може бути вищою, ніж контрактна, яка була узгоджена задовго до поставки.
УЗА пропонувала, щоб оновлення мінімальних цін відбувалось частіше, ніж раз на місяць, щоб уникнути ситуації, коли ціни на світових ринках будуть нижчі за мінімальний дисконт.
Україна за три квартали 2024 року експортувала 48,9 млн т агропродукції, що на 9,9 млн т, або на понад 25%, більше ніж за аналогічний період минулого року. Її вартість зросла на $1,4 млрд, досягнувши $10,5 млрд.
Ключовою групою експортованих агротоварів залишаються зернові культури. За звітний період Україна експортувала 42,3 млн т на суму $7,1 млрд. Інша суттєва складова експорту – насіння та плоди олійних рослин: 5 млн т, вартістю $2,2 млрд.
