Чинний CDTO Міністерства у справах ветеранів Олег Шиманський вже мав нагоду долучитися до запуску низки найвідоміших в Україні цифрових продуктів — ще під час роботи у Міноборони він залучав міжнародну допомогу для створення «Армії+», «Резерву+», «єВЛК» та реєстру «Оберіг».
Наразі у Мінветеранів перед ним стоять інші виклики — разом із командою він розвиває реєстр ветеранів, платформу з можливостями для ветеранів veteranpro.gov.ua та цифрові сервіси для ветеранів у «Дії», переводить державні процеси з паперового формату в онлайн, створює CRM-систему для фахівців із супроводу ветеранів та впроваджує AI-інструменти у ветеранські сервіси. Окрема галузь — дані, кібербезпека та міжнародні партнерства, завдяки яким і створюється значна частина нових цифрових продуктів.
Залишити коментар
Чинний CDTO Міністерства у справах ветеранів Олег Шиманський вже мав нагоду долучитися до запуску низки найвідоміших в Україні цифрових продуктів — ще під час роботи у Міноборони він залучав міжнародну допомогу для створення «Армії+», «Резерву+», «єВЛК» та реєстру «Оберіг».
Наразі у Мінветеранів перед ним стоять інші виклики — разом із командою він розвиває реєстр ветеранів, платформу з можливостями для ветеранів veteranpro.gov.ua та цифрові сервіси для ветеранів у «Дії», переводить державні процеси з паперового формату в онлайн, створює CRM-систему для фахівців із супроводу ветеранів та впроваджує AI-інструменти у ветеранські сервіси. Окрема галузь — дані, кібербезпека та міжнародні партнерства, завдяки яким і створюється значна частина нових цифрових продуктів.
Нещодавно ми спілкувалися з CDTO Мінекономіки Олександром Цибортом, а розмовою з Олегом Шиманським продовжуємо серію інтерв’ю з CDTO ключових міністерств і відомств.
Ми звернулися до CDTO Мінветеранів із запитаннями про цифрові проєкти, які впроваджуються під його керівництвом; ризики у сфері кібербезпеки та проведену роботу для захисту конфіденційної інформації від ворожих впливів; про застосування ШІ-інструментів; чинники, що сповільнюють цифровізацію у його сфері діяльності, а також, де він знаходить мотивацію для просування цих складних процесів. Про все це та багато іншого — у нашому інтерв’ю.
Хто такий Олег Шиманський
Олег Шиманський відповідає за напрямок цифрової трансформації ветеранських послуг та розвиток цифрової екосистеми в Міністерстві у справах ветеранів.
Раніше він також працював у Міністерстві економіки та над проєктами підтримки реформ. Зокрема, очолював Good Governance Fund в Україні від уряду Великої Британії.
Від початку повномасштабної війни приєднався до 128-го батальйону 112-ї бригади ТРО, а пізніше був відряджений до міжнародного департаменту Міністерства оборони. З квітня 2022 року долучився до Офісу з підтримки змін при Міноборони.
У травні 2024 року він ініціював створення Ради донорів реформ для залучення міжнародної допомоги в оборонному секторі, до складу якої увійшли 35 урядів країн-донорів. Він вів переговори та залучив фінансування для ключових ініціатив з цифровізації Міністерства оборони, зокрема: «Армія+», «Резерв+», «єВЛК», відкриття рекрутингових центрів та оснащення ІТ-обладнанням державного реєстру «Оберіг».
З березня 2025 року — заступник міністра у справах ветеранів.
«Одне з моїх перших завдань у Мінветеранів полягало в налаштуванні Wi-Fi. Бути універсальним спеціалістом ніхто не скасовував»
— Посада CDTO — відносно нова для держорганів. Якою була ваша особиста мотивація зайняти саме цю роль?
— Цифровізація — це завжди був мій невирішений гештальт, я завжди прагнув займатися комп’ютерами, мережами і трохи програмувати. Перший вебсайт я створив ще у 90-х, але потім все якось схилилося більше до менеджерської роботи. Саме посада CDTO мене зацікавила, тому що цифровізація — це не лише сканування паперових документів у PDF. Насамперед — це коли ти реально перебудовуєш спосіб функціонування якоїсь послуги чи внутрішнього бюрократичного процесу. Спрощуєш його з використанням ІТ-інструментів, автоматичних обмінів даними тощо. Для мене це чудове поєднання управлінського досвіду, змін в уряді разом із давнім бажанням використовувати цифрові інструменти, які мені близькі і зрозумілі. При цьому, одне з моїх перших завдань у Мінветеранів полягало в налаштуванні Wi-Fi, так що бути універсальним спеціалістом ніхто не скасовував.
Власне, цифровізація послуг саме для ветеранів цікава тим, що це відносно нова сфера, і тут все знаходиться на початковому етапі.
Цифровізації тут особливо не спостерігалося до 2024 року. І однією з перших речей, якою займалася наша команда, — це боротьба з пересиланням сканованих Excel, роздрукованих документів та оцифровуванням беклогу даних у табличках, які не були внесені до реєстру ветеранів війни.
Наш реєстр (Єдиний державний реєстр ветеранів війни — Ред.) — це фактично база, на якій надалі працюють цифрові послуги. Він зберігає всю інформацію про ветерана та його статус. На основі цих даних, наприклад, функціонують послуги для ветеранів у «Дії» в розділі «Ветеран Pro», який доступний ветеранам.
А послуги для ветеранів та ветеранок мають ще більше значення, тому що для них можливість отримати послугу онлайн часто має зовсім іншу вагу. Ти можеш ще служити, бути далеко від дому, проходити реабілітацію після поранення чи просто фізично не мати змоги відвідувати державні установи. Тоді цифровий сервіс реально може бути єдиним шляхом взагалі отримати державну послугу. І тому питання автоматизації процесів набуває додаткової цінності.
— Які ключові цифрові проєкти/сервіси/продукти впроваджуються у роботі міністерства за вашої безпосередньої участі чи ініціативи? Який їх функціонал?
— Основний проєкт, над яким ми продовжуємо працювати, — це реєстр ветеранів війни. Це основа всіх послуг і один із пріоритетів уряду. Важливо не просто мати дані про статус ветерана чи ветеранки, а й бачити більше інформації про їхні потреби, щоб перейти до більш проактивного надання послуг. Наразі цієї інформації недостатньо.
Самі дані в реєстрі також не завжди коректні, тому, наприклад, у деяких людей не формується посвідчення ветерана у «Дії». Якщо в реєстрі зазначено неправильний РНОКПП чи не збігається ПІБ, «єПосвідчення» не створюється.
Усі виправлення інформації в реєстрі фактично проходять через Мінветеранів. І невеличке управління з кількох осіб виправляє дані для всієї України. Звісно, це неефективно. Тому ми зараз запускаємо доступ до реєстру для комісій, які надають статуси. Адже дані мають оновлюватися там, де вони створюються. Це буде значно швидше. І необхідність пересилати купи Excel-табличок зі статусами чи оновленнями відпаде.
Другий великий напрямок — це самі послуги. Наразі у «Дії» доступно 10 послуг, які зібрані в розділі «Ветеран Pro». П’ять із них — виключно ветеранські: пошук спеціаліста із супроводу, дані з ЄДРВВ, компенсація автоцивілки, ветеранський спорт та статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Ще п’ять — це послуги, де для ветеранів діють спеціальні умови: єОселя, житловий ваучер, єВідновлення, компенсація за облаштування робочого місця та гранти для ветеранів та членів їхніх сімей.
Логіка тут проста: якщо послугу можливо реалізувати в «Дії», вона має бути в «Дії». Це застосунок, до якого люди вже звикли.
Окремі цифрові послуги — це не все, що ми робимо. Є ще багато програм та можливостей для ветеранок і ветеранів. Раніше про частину з них люди просто не знали, а знайти потрібну інформацію було непросто. Тому ми зібрали їх на платформі Ветеран Pro. Наразі це близько 3 000 програм від держави, регіонів та громад.
У разі недостатньої інформації або якщо державні органи спрямовують ветерана з однієї установи до іншої, є спеціаліст із супроводу, який може порадити, що робити. Його контакти також доступні в «Дії»: ветеран може зайти, знайти спеціаліста і безпосередньо з ним зв’язатися.
— Хто є основними донорами ваших цифрових проєктів?
— Нас підтримують міжнародні донори. І це добре, бо розробка послуг здійснюється фактично за стандартними розцінками ІТ-ринку.
За останній рік із десяти наших розробок лише одну, ймовірно, ми профінансували державним коштом.
Все інше фінансували наші партнери з Великобританії, Німеччини, ЄС, Швеції, Канади та інших країн.
Донори зацікавлені в цьому напрямку, тому що цифровізація приносить конкретний результат. Ми запускаємо послугу — і одразу бачимо, скільки людей нею скористалися. Запустили компенсацію автоцивілки — вже маємо 150 000 виплачених компенсацій. Запустили оновлене єПосвідчення ветерана — за 2–3 місяці в автоматичному режимі сформовано 180 000 посвідчень. Це конкретні результати та цінність для кінцевого користувача, тобто для ветерана. Донори це розуміють.
«Коли запитують, скільки ветеранок і ветеранів проживає в певному регіоні, ми не можемо стверджувати, що дані в реєстрі точно відповідають реальній кількості»
— Назвіть, будь ласка, три чинники, які, на вашу думку, гальмують цифровізацію у вашому напрямку роботи?
— Перший — історично значний обсяг даних зберігається в паперовому вигляді. І навіть якщо ми створимо якусь базу даних, перенесення всієї цієї інформації туди займає неймовірну кількість часу, тому що вона знаходиться у всіх регіонах у паперовій формі.
Другий блоккер — це якість даних. Наш реєстр створювався на основі інших реєстрів. Структура даних була різною, належної валідації також не було, дуже багато інформації заносилося просто як текст (string). Найяскравіший приклад — адреси. У реєстрі є поле «Адреса», але інформація в нього вносилася за заявницьким принципом. Тобто особа могла вказати ту адресу, яка їй була зручною. Тому, коли запитують, скільки ветеранок і ветеранів проживає в певному регіоні, ми не можемо стверджувати, що дані в реєстрі точно відповідають реальній кількості. А це вже ускладнює, наприклад, планування бюджетів на підтримку ветеранів. Ще один приклад — військові частини.
Наразі ми модернізуємо доступ до реєстру для військових комісій і почали аналізувати, як записані дані. І з’ясувалося, що одна й та сама військова частина має понад 3 800 варіантів назви. В результаті в базі є близько 150 000 унікальних назв військових частин, які надавали статус.
Ну і третій чинник — фінанси. Цифрові розробки є доволі витратними. Кібербезпека та ліцензії на різні програмні продукти — це взагалі окрема стаття витрат. Зараз ми закуповуємо ліцензії на роутери, які коштують десятки тисяч доларів на рік. І знайти таке фінансування надзвичайно важко. Навіть якщо в тебе є апаратне забезпечення, без ліцензії воно не оновлюється, що може призвести до кіберінцидентів.
— Які сервіси чи процедури у вашій сфері досі залишаються повністю паперовими, і створюють найбільше проблем? Що саме перешкоджає їх переходу в онлайновий формат?
— Коли ми прийшли, дані про надання статусів ветеранів передавалися до Мінветеранів у дуже різних Excel-файлах. Ці файли потрібно було вручну перевіряти, виправляти помилки і завантажувати в реєстр. Це могло займати місяці. В команді це назвали «корабель Excel», тому що дані реально дуже довго до нас пливли. Причому сам Excel міг бути яким завгодно: зайві символи, латиниця замість кирилиці чи помилки в номерах. Обробка файлу на тисячу рядків могла займати цілий день.
Але улюбленим варіантом був — відсканований Excel. Тобто Excel друкували, підписували, сканували і відправляли через електронний документообіг. Це не жарт, ми дійсно так отримували дані.
Першим кроком було створення скрипта для очищення даних, який структурував файли зі статусами. Через нього ми очистили понад 300 000 записів від типових помилок і масово завантажили їх у реєстр. Потім створили єдиний шаблон з валідацією полів для оперативних командувань. Але навіть це не зупинило людей від створення власних версій табличок. Зараз ми вже взагалі відмовляємося від Excel. Ми надаємо інтерфейси користувачам в органах, де статуси надаються та оновлюються: з належною валідацією, можливістю одразу побачити помилку та виправити її.
Окремо ми запустили CRM-систему для фахівців із супроводу. Тому що реєстр — це фактично набір статусів і даних. Але він не показує, що конкретно цій людині зараз потрібно. А розуміти це важливо.
Тому в CRM зараз зберігаються запити ветеранів, їхні скарги та потреби. І ми вже можемо аналізувати не тільки окреме звернення, а й системно — з чим люди звертаються найчастіше.
Вибір CRM був довгим і складним процесом. Більшість пропозицій були SaaS із середнім чеком близько $8 на місяць за користувача. Множимо це на кілька тисяч, і дуже швидко починаєш рахувати витрати. Тому після тривалого вибору ми обрали open-source систему і доопрацьовуємо її під наші вимоги. У системі вже близько 3000 користувачів. І це безумовно виявилося більш оптимальним рішенням, ніж купувати якесь готове хмарне рішення.
— Чи використовуєте ви інструменти штучного інтелекту або автоматичного аналізу даних у роботі вашого міністерства? Що це за рішення? Як контролюєте ризики помилок алгоритмів?
— На порталі «Ветеран Pro» вже функціонує AI-чатбот. Це фактично RAG-система: вона працює з перевіреною інформацією і допомагає знайти потрібну послугу чи відповідь.
З доданими функціями speech-to-text та text-to-speech з ботом можна просто розмовляти. Йому можна ставити питання хоч о 2 годині ночі. І він, до речі, розуміє суржик. Бо якщо створювати державний сервіс для людей, він має розуміти не тільки українську мову, а й українську з життя. Зараз ми обмірковуємо, яке ім’я йому надати (пропозиції вітаються).
Все це ми розробляємо разом із нашими партнерами з Amazon. І маємо досить комплексну архітектуру, тому що перше, про що ми думали, — це система захисних бар’єрів (guardrails). Бо це чатбот державного порталу, і він не має права на помилку. Будь-який збій буде сприйматися як неправильна порада від держави.
Тому існує кілька рівнів перевірки згенерованого контенту. Декілька різних моделей визначають намір на вході, після генерації окремо оцінюється результат і, якщо потрібно, відповідь генерується повторно. Дуже важливо, щоб фінальне повідомлення користувачу було валідованим.
А наступний крок — це вже фактично агентський сервіс на базі чатбота. Не просто відповісти на питання, а допомогти щось зробити: отримати якусь довідку, створити запит до фахівця супроводу. Але це ще в планах.
— Як ви вирішуєте проблему дефіциту кадрів у державному секторі щодо ІТ-спеціалістів, враховуючи різницю в зарплатах IT-фахівців у приватному та державному секторах?
— Звісно, кадровий голод присутній. Державній службі складно конкурувати з приватним бізнесом. А ціна кіберінцидентів може бути, на жаль, дуже високою.
Частково цю проблему вирішує міжнародна допомога — вона дозволяє залучати кваліфікованих спеціалістів. Але при цьому все одно потрібна професійна in-house команда, яка буде управляти всіма продуктами.
Попит тут існує не тільки на технічних спеціалістів. Потрібні бізнес-аналітики, product owners — люди, які можуть працювати як у рамках держслужби, так і в рамках міжнародної допомоги.
Бо навіть якщо саму розробку частково виконує зовнішня команда, всередині все одно мають бути люди, які розуміють, що саме створюється, навіщо це потрібно користувачу і куди продукт має рухатися далі.
«Кібербезпека — це не про те, щоб один раз щось налаштувати і забути»
— В умовах постійних кібератак з боку рф, чи приділяєте ви увагу захисту реєстрів, інформаційних систем, електронної документації вашого відомства? Які саме зусилля здійснюються на цьому шляху?
— Кібербезпека є надзвичайно важливою, тому що йдеться про конфіденційні та чутливі дані. Ми провели кілька кіберсаудитів із Держспецзв’язком. Наразі ми шукаємо фінансування на закупівлю SIEM-системи. Міністерство також перевели на Microsoft 365, де здійснюється контроль за кінцевими пристроями та впроваджені різні політики безпеки.
Загалом кібербезпека — це не про те, щоб один раз щось налаштувати і забути. Це постійний аудит, моніторинг, оновлення, ліцензії та люди. Тому ми також запрошуємо архітекторів кібербезпеки долучатися до команди.
— Які уроки ваше відомство винесло з останніх кіберінцидентів чи витоків даних у державному секторі?
— Один із головних уроків — захист даних залежить не тільки від того, як їх зберігає держава, а й від того, кому сама людина їх передає. Зараз існує дуже багато застосунків, які запитують персональні дані.
Ви навіть не уявляєте, скільки даних може збиратися щоразу, коли ви натискаєте «приймаю умови». Тому я закликаю всіх, а особливо ветеранів, ретельно думати, кому саме передавати свою персональну інформацію.
Це може бути і податковий номер, і адреса, і телефон — дані, які дозволяють ідентифікувати особу.
Держава в цьому плані обмежена досить жорстким законодавством: існують вимоги до зберігання даних, контролю та відповідальності за їх захист. А з приватними сервісами вже варто окремо аналізувати, які саме дані вони збирають і як потім будуть їх використовувати. У держсекторі за захист цих даних відповідає держава, а в інших випадках значно більша відповідальність лягає на саму людину.
— Які три основні завдання ви собі ставите у сфері цифровізації вашого сектору діяльності?
— Для мене важливо, що міністр дуже підтримує цифровізацію і добре розуміє важливість розвитку цифрових послуг. Це допомагає рухатися швидше. Якщо дуже коротко, зараз у нас три основні завдання.
Перше — це реєстр. Потрібно покращувати якість інформації, щоб реєстр не обмежувався лише даними про статус, а реально функціонував як основа для послуг.
Друге — це спрощення бізнес-процесів та усунення паперових довідок. Не просто переносити наявне в онлайн, а розглядати, як це краще оптимізувати.
І третє — це проактивний та клієнтоорієнтований підхід через фахівців із супроводу. Ми хочемо, щоб людина не просто сама шукала, куди їй звернутися і що їй робити, а щоб система могла краще розуміти її потреби і допомагати з ними.
Source: dev.ua