Російська Федерація у недалекому майбутньому буде вимушена зменшити виробництво нафти, так як атаки безпілотників на портову інфраструктуру, нафтопроводи та нафтопереробні підприємства спричинили скорочення можливостей експорту на 1 мільйон барелів на день, або на одну п’яту частину від сумарної спроможності.
Про це Reuters розповіли три інсайдери в галузі, повідомляє Укрінформ.
Упродовж останнього місяця безпілотні літальні апарати інтенсивно атакували російську інфраструктуру для експорту нафти у Балтійському морі. Згідно з інформацією трьох джерел у секторі, принаймні 20% від загальної експортної потужності Росії не функціонує – це хоч і менше за максимальний показник у 40% у березні, але все одно достатньо, щоб вплинути на видобуток російської нафти, що посідає третє місце у світі після США та Саудівської Аравії.
Ключовий російський порт Усть-Луга на Балтиці тиждень тому призупинив відвантаження нафти після ударів дронів і пожеж. Зі слів інсайдерів, оскільки безпілотники атакували як експортну інфраструктуру, так і внутрішні НПЗ, російська нафтопровідна мережа переповнилася нафтою, а резервуари заповнюються. Це свідчить про те, що певним нафтовим родовищам доведеться зменшити виробництво, щоб уникнути подальшого переповнення, зауважили вони.
Росія отримала користь від підйому цін на нафту після початку американсько-ізраїльських ударів по Ірану в кінці лютого, проте зменшення виробництва енергоносіїв все одно завдасть збитків, оскільки нафта і природний газ складають чверть надходжень до державного бюджету.
Навіть до атак на балтійські порти експортні можливості Росії були лімітовані, оскільки з січня було припинено роботу трубопроводу «Дружба», який доставляє нафту до Угорщини та Словаччини. Більше ніж 80% російської нафти транспортується державним монополістом «Транснефть».
Згідно з інформацією джерел, компанія «Транснефть» повідомила експортерам, що через останні пошкодження Усть-Луга не може здійснювати відвантаження нафти відповідно до початкового плану експорту. Одне з джерел відзначило, що «Транснефть» також сповістила виробників про неможливість прийняти до своєї системи всю нафту, експорт якої заплановано через Усть-Лугу.
За даними ОПЕК, у лютому видобуток нафти в Росії становив 9,184 мільйона барелів на день. Джерело не змогло сказати, на скільки може бути зменшено виробництво.
Зі слів джерел, експортні проблеми в Усть-Лузі впливають не тільки на експорт російської нафти, а й на Казахстан, який щомісяця відправляє через Усть-Лугу від 200 000 до 400 000 тонн нафти KEBCO.
Як зазначили інсайдери, сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів у Росії робить ще більш гострою проблему надлишку нафти в системі «Транснефть», оскільки в міру зменшення обсягів переробки надлишок зростає.
Зазвичай у березні та квітні, коли в Росії здійснюються сезонні ремонтні роботи на НПЗ, країна збільшує експорт сирої нафти, проте цього разу зупинка заводів може призвести до того, що на нафтобазах буде накопичено ще більше нафти.
Офіційних відомостей про обсяги доступних сховищ немає. Одне джерело зауважило, що запасів вистачить на декілька тижнів, але не на місяці.
Як інформував Укрінформ, війна в Ірані приносить Росії додаткові прибутки не тільки завдяки росту цін на нафту, а й через подорожчання інших сировинних ресурсів – газу, зерна, алюмінію та добрив.
Фото: Unsplash
Source: www.ukrinform.ua