Розглядаємо вплив військової кампанії проти Ірану на глобальний ринок нафти й газу та цінову кон’юнктуру в Україні.
Завершується перший тиждень нестабільності на світових ринках нафти та зрідженого газу, спричиненої початком військової інтервенції США та Ізраїлю проти Тегерана, іранськими атаками на видобувні об’єкти прилеглих держав і блокуванням стратегічно важливої для морських перевезень Ормузької протоки. І хоча паніка трохи вщухла і темпи збільшення цін уповільнилися, передбачити, коли ситуація нормалізується, неможливо. Оскільки навіть самі Сполучені Штати неодноразово змінювали погляд щодо вірогідної тривалості кампанії. На жаль, Європа, а разом з нею і Україна, – серед тих, на кого криза найбільше вплинула з фінансової точки зору. Натомість РФ, імовірно, отримала шанс для пом’якшення санкцій, збільшення прибутків і навіть важіль для нового енергетичного тиску.
СВІТОВИЙ РИНОК ВУГЛЕВОДНІВ: ЗМЕНШЕННЯ ВИДОБУТКУ, ЗРОСТАННЯ ЦІН
У понеділок, на відкритті перших після початку американо-ізраїльської операції в Ірані торгів, вартість на нафту марки Brent зросла на 13% – до понад $82 за барель. Після цього щодня нафтові котирування зростали на декілька «зелених». Темпи підйому дещо пригальмували після обіцянок Дональда Трампа обміркувати можливість супроводу танкерів в Ормузькій протоці американськими військовими кораблями, а також через очікування, що США вдадуться до інтервенцій на ф’ючерсному ринку, і – на жаль, для нас, – оголошення про тимчасові полегшення обмежень при закупівлях російської нафти.
На початку торгів у п’ятницю, 6 березня, ціни навіть уперше цього тижня пішли вниз. Зокрема, ф’ючерси на нафту марки Brent – на 95 центів, до $84,46 за барель, а West Texas Intermediate – аж на $1,08 долара, до $79,93.
Отже, загальне тижневе збільшення нафти Brent досягло 16,4%, а WTI – 19,2%. Це найшвидше зростання з початку повномасштабної агресії Росії в Україну чотири роки тому.
Разом з тим через іранські атаки на Катар, що забезпечує п’яту частину світового експорту скрапленого газу, ціни на «блакитне паливо» в Європі у понеділок підскочили більш ніж на 50%. Хоча згодом вартість газу трохи впала, у четвер підвищення відновилося – відразу на 13%.
Надалі ціни визначатимуться саме геополітикою й залежатимуть від того, чи буде цілком відновлено видобуток і транспортування вуглеводнів у державах Перської затоки. Вплив на світові нафтові ринки звичних факторів – як-от, поточні обсяги видобутку і плани ОПЕК, відомості про глобальні запаси, економічні показники США, – не діють.
Деструктивні дії Тегерана впливають на регіон, який забезпечує майже третину світового видобування нафти. Виробництво у всіх державах різко скоротилося. Наприклад, в Іраку (другий найбільший виробник нафти в ОПЕК) – принаймні наполовину. Існує ризик, що за декілька днів, якщо не вдасться відновити експорт, країна повністю зупинить видобуток.
Іран уже не раз атакував танкери в Ормузькій протоці, через яку проходять до 20% світових потоків нафти і зрідженого природного газу. Рух через протоку фактично заблоковано. Щонайменше 200 суден, левова частка яких – танкери з нафтою й газом – чекають у відкритих водах.
За відомостями аналітиків, за останню добу через протоку пройшли лише два комерційні судна, жодне з яких не перевозило пальне.
«У разі тривалої кризи ціни на нафту можуть злетіти до $120-150 за барель, що викличе подорожчання пального, інфляцію, спад виробництва та загрозу глобальної рецесії», – застерігають експерти.
Узагальнюючи економічні наслідки першого тижня військової операції проти Ірану, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко визнає, що її вплив на світовий та європейський нафтові й газові ринки справді значний.
«Європа дуже залежить від імпорту дистилятів. Вартість дизпалива там уже зросла на 10-15%. Бензин дорожчає не так швидко – на 2-5%. Але зараз ситуація вже поступово стабілізується. Загалом бачимо, що ціни на нафту у світі зросли на 10-15%. І таких стрибків, як у понеділок, немає», – говорить експерт у коментарі Укрінформу.
При цьому запевнити, що найближчим часом подібні стрибки не поновляться, ніхто не може.
ВИНЯТКИ ДЛЯ НАФТИ З РФ: ВИМУШЕНИЙ «ПРЯНИК» ДЛЯ АГРЕСОРА
Одним із найбільших вигодонабувачів у поточній ситуації, як це не сумно, стала держава-агресорка. Через втрату доступу не лише до значних обсягів вуглеводнів із Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Бахрейну, Катару, а й до дешевої підсанкційної іранської нафти, є ризики поглиблення співпраці великих споживачів з російськими експортерами. Передусім, це стосується Китаю та Індії.
КНР, наприклад, до цього часу отримувала з Ірану 13% імпорту сирої нафти. При цьому через Ормузьку протоку до Піднебесної надходила третина усього імпорту нафти і чверть – зрідженого газу. Альтернатив небагато – тим паче, що й без того Пекін не надто зважав на американські та міжнародні санкції проти вуглеводнів з РФ (20% нафтового імпорту країни – з Росії).
Натомість Індія, як відомо, відреагувала на загрозу вторинних санкцій від США й скоротила закупівлі російської нафти. Але вже в перші дні цього загострення на світових ринках почала серйозно обговорювати повернення до поставок з Російської Федерації. Для початку – партій із танкерів, що через пов’язані з американськими санкціями та передбачені новою торговельною угодою між Нью-Делі та Вашингтоном обмеження застрягли поблизу індійських вод.
Напередодні ж США оголосили, що дозволять Індії протягом місяця купувати російську нафту з уже завантажених танкерів. Санкції за такі операції не застосовуватимуть.
«Цей короткостроковий захід не принесе значного фінансового зиску російському уряду, оскільки дозволяє лише операції з нафтою, яка вже застрягла в морі», – прокоментував Міністр фінансів США Скотт Бессент.
Але ж ми розуміємо, що навіть якщо фінансовий зиск для агресора й буде невеликим (за американськими мірками), у вимірі нинішньої війни все одно йтиметься про можливості виготовлення та закупівлі десятків чи й сотень додаткових ракет і тисяч «шахедів», які полетять на мирні українські міста.
За таких обставин навряд чи заспокоять прогнози, що «зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході буде недостатнім для покриття дефіциту державного бюджету Російської Федерації». Reuters нагадує, що бюджетний дефіцит у країні зростав через зниження цін на російську нафту, зокрема у зв’язку з американськими санкціями та зниженням запровадженої ЄС «стелі цін» до $44,1 за барель. Тепер же вартість російської нафти Urals перевищила $46 за барель. Тоді як для фінансування бюджетного дефіциту цей показник має зрости принаймні до $59.
Але маємо розуміти, що навіть зростання у $2-5 на барелі – це декілька додаткових мільярдів доларів на рік для фінансування війни в Україні. Адже зараз Росія експортує приблизно 3,4 – 4 мільйони барелів сирої нафти на добу. І, за словами російських чиновників, готова «підтримати світовий ринок» та збільшити постачання.
При цьому не забуваймо й про те, що частина сирої нафти з РФ продається в обхід санкцій, без застосування «стелі цін». А «чиста» біржова вартість Urals цими днями піднялася вище $70 доларів. Що вже й говорити про інші сорти російської нафти, санкції проти яких куди м’якші. Навіть якщо агресор пропонуватиме споживачам дисконт «за ризики» (потрапляння під вторинні санкції), йдеться про істотне збільшення його прибутків.
До того ж, у кремля знову з’явився інструмент для газового тиску. На тлі скорочень постачань до Європи катарського зрідженого газу в РФ заговорили про можливість достроково припинення постачань європейцям російського палива й переспрямування його на інші ринки.
Путін демонстративно доручив уряду РФ вивчити питання про припинення постачань уже зараз, не чекаючи 2027 року, коли Євросоюз планує повністю відмовитися від російського газу. І в такому підході, за словами диктатора, «немає жодного політичного підґрунтя». Мовляв, РФ таким чином просто скористається можливістю вийти на нові ринки й закріпитися там.
Але для Європи за нинішньої ситуації зі спустошеними після суворої зими газосховищами та зупиненням постачань СПГ із Катару такий крок справді може стати доволі болісним ударом.
СИТУАЦІЯ З ПАЛИВОМ В УКРАЇНІ: НОВІ ЦІНИ НА СТАРІ ПАРТІЇ
Зрозуміло, що й Україну, яка суттєво залежить від імпорту вуглеводів та продуктів їхньої переробки, поточні глобальні потрясіння не обійшли стороною. Наприклад, вартість природного газу з початку тижня зросла на 20% – до 27 800 грн/тис.м³ (з ПДВ). За відомостями ExPro Consulting, це найвища ціна на вітчизняному ринку із червня 2025 року. Звісно, що з огляду на дію фіксованої ціни на газ для населення та підприємств теплокомуненерго – 7,96 грн/м³ (з ПДВ), – новина про підвищення вартості газу для комерційних споживачів вразила українців не так, як повідомлення про щоденне зростання цін на бензин і дизпаливо, які державою не регулюються.
А вартість пального в країні останнім часом постійно зростає. Найбільше – на початку тижня. В середу-четвер ситуація почала заспокоюватися. І на ранок п’ятниці нового підйому фактично не було.
Вартість «95-го» бензину у Києві стартує від 67,90 грн за літр, преміального А-100 – від 77,90, дизпаливо коштує від 67,90 до 76,69 грн/л. У Львові мінімальна вартість пального трохи вища: А-95 і дизпалива – 68,99, А-100 – 80,99 грн/л.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн пояснює подорожчання не дефіцитом ресурсу, а зростанням попиту і панічними настроями у перші дні операції проти Ірану. І хоча зараз особливого ажіотажу немає, великі черги до автозаправних комплексів не утворюються, тенденція до підвищення роздрібних цін зберігається.
«В Україні за останні дні реалізація через АЗС зросла на 50%, а в деяких ще більше. Між тим, у нас все добре. Запаси в мережах є, зокрема всі «залиті» бензином. Є і дизпальне, з припиненням морозів його стало більше, всі «шлюзи» відкрились. Але ажіотажний попит спустошує АЗС. Думаю, ажіотаж уже роздув ціни мінімум на 5 грн/л», – пише експерт.
І це ж іще мережі розпродують старі запаси – із партій, закуплених за докризовими цінами. Прогнози щодо майбутнього нагадують гру «хто дасть більше?». Хтось із експертів говорить про 90+ гривень за літр, хтось – про 100+, а дехто навіть лякає бензином та дизпаливом по 150 гривень.
Наприклад, засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін вважає найімовірнішим сценарієм подорожчання палива до 85-90 гривень за літр. Адже пального в країні, за його словами, залишилося приблизно на 10 діб. А якщо врегулювання ситуації на Близькому сході затягнеться, вартість нафтопродуктів у нашій країні може підвищитися до 100 гривень. І це ще поміркований варіант. Без рішення США та ЄС продавати нафту зі стратегічних резервів ціна може злетіти й до 150 гривень.
Таку ж «захмарну» ціну прогнозує й народна депутатка України Ніна Южаніна. Без належного контролю за ціноутворенням на ринку пального, ситуація, за її оцінками, може стати критичною.
«Якщо зараз Антимонопольний комітет не виконуватиме свою роботу, то ви завтра побачите 150 гривень за літр. І думатимете, що так можна», – сказала парламентарка.
Водночас, за словами Куюна, вартість пального в Україні вже фактично досягла обґрунтованої «стелі» у 70-80 гривень за літр.
Жодних підстав для подальшого зростання роздрібних цін не бачить і Омельченко. Ціни вже й так перевищили імпортний паритет – особливо по бензину.
«Основні гравці цього ринку вже перестрахувалися, заклавши в ціну підвищену вартість нових гуртових партій ресурсу, які надходитимуть в країну. Ціни на преміальні марки бензину вже враховують світову ціну на нафту приблизно у $100 за барель, тоді як насправді до цих показників на глобальному ринку ще далеко», – говорить експерт.
Він сподівається, що «зацікавлені» державні структури належним чином вивчать це питання і все чітко обрахують.
«На нашому ринку нафтопродуктів є певні речі, з якими треба розібратися. Бо дивно, що коли сьогодні почалася на Близькому Сході війна чи сталася якась важлива політична подія, вже завтра на стелах ціна бензину зросла на 3-4 гривні, а наступного дня – ще на 3-4. Так не буває, тому що мережі працюють ще за старими контрактами, й у них є певні запаси. Вочевидь, вони вирішили трошки заробити», – коментує Омельченко.
І в середині тижня Антимонопольний комітет України, нагадаємо, звернувся до автозаправних мереж з вимогою протягом трьох днів надати інформацію про причини підвищення цін на нафтопродукти і скраплений газ.
«Після цього, щоб не робити якихось передчасних висновків, буде надано оцінку причин та підстав підвищення цін на нафтопродукти і тенденцій, якими керувалися та слідували учасники ринку світлих нафтопродуктів», – повідомив голова АМКУ Павло Кириленко.
Комітет, за його словами, обов’язково з’ясує, чи є ознаки змови на ринку. Якщо виявлять порушення в ціноутворенні на пальне, мережам АЗС загрожує штраф – до 10% від виторгу кожного суб’єкта господарювання за попередній звітний період, тобто за увесь минулий рік.
Водночас Омельченко прогнозує, що реакція АМКУ на ситуацію буде доволі м’якою. За «необґрунтоване підвищення цін» мережі ніхто не каратиме.
«У нас уже кілька років спостерігається посилення ринкової влади і впливів на ринок преміум-сектора. Рівень конкуренції зменшується, малих і середніх гравців перманентно витискають, але Антимонопольний комітет ніяк на це не реагував і не реагує. Тому, думаю, перевіряльників задовольнять пояснення, що, мовляв, у інших країнах пальне теж подорожчало. Причина усім відома – криза на Близькому сході», – каже директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова.
Тим часом Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що державна компанія «Укрнафта» у кризовий період мінімізує націнку, щоб утримати вартість пального та уникнути різких стрибків.
«Ми не можемо впливати на весь приватний сектор нашої держави, але «Укранафта» – це база в Україні, яка дозволить, щоб під час викликів ми могли трішки регулювати (ціни) і допомагати людям», – запевнив глава держави.
Як пояснив голова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, компанія до мінімуму зменшить націнки, що дозволить лише покривати витрати, аби плавно і спокійно пройти цей складний період.
Він нагадав, що Україна має одну з найбільш диверсифікованих систем постачання нафтопродуктів. Тож навіть попри глобальні збої в логістичних ланцюгах, проблем із імпортом палива не буде. Інша справа – ціна цих постачань, на яку наша країна впливати не може, адже паливо стрімко дорожчає по всій Європі.
«Не бачимо ніяких панічних настроїв із приводу постачання нафтопродуктів. Ціна виросла на світових майданчиках. Це об’єктивна реальність. «Укрнафта» як державна компанія буде флюгером для справедливої ціни в цей шоковий кризовий період», – додав Корецький.
Володимир Омельченко погоджується, що у ринкових умовах якраз «Укрнафта» і має відігравати таку стабілізуючу роль на цьому сегменті, збалансовуючи його у кризових ситуаціях.
«Компанія за останні роки розбудувала потужну мережу автозаправок, через які може впливати на «температуру» на ринку. Такі кроки, думаю, притлумлять і «цінові апетити» інших (комерційних) гравців», – сподівається експерт.
Владислав Обух, Київ