Bosch, один з основних промислових гігантів ФРН і передовий глобальний постачальник автозапчастин, офіційно заявив про плани щодо зменшення штату на 20 000 працівників. Це рішення стало відповіддю на значне погіршення фінансових показників і, одночасно, ознакою зростаючих проблем у німецькій промисловій сфері, що до недавнього часу вважалася оплотом економіки держави.
У компанії напряму пов’язують кадрові зміни з поточною економічною ситуацією. Керівник Bosch Штефан Хартунг назвав 2025 рік «важким і в деяких випадках непростим» для підприємства. З його слів, результати фірми відбивають загальний стан ринку, де попит і прибутковість знаходяться під тиском. Politico відзначає, що дохід Bosch за результатами року майже зменшився наполовину, що і стало безпосередньою причиною для оголошених звільнень.
Проблеми Bosch не є відокремленими – вони вписуються в більш широкий занепад німецької автомобільної промисловості, яка протягом десятиліть була «основою» індустріального виробництва країни. Згідно з дослідженням консалтингової фірми EY, тільки за минулий рік у німецькому автопромі було скорочено понад 50 000 робочих місць. Це свідчить про системний характер змін, а не про тимчасові складнощі окремих учасників.
Ситуація ускладнюється комбінацією декількох факторів. Серед них – стратегія в галузі електромобілів, значні витрати на енергетику та активна конкуренція з боку китайських виробників. Усе це руйнує традиційні конкурентні переваги німецької автомобільної промисловості. На тлі ослаблення постачальників небезпеки вже виходять за межі просто менших прибутків і переходять у сферу довгострокової втрати конкурентоздатності.
Водночас погіршується і соціально-економічна картина. Офіційні статистичні дані показали, що рівень безробіття в Німеччині без урахування сезонних коливань у січні досяг 6,6% – це найвищий показник за останні 12 років. Число безробітних перевищило три мільйони осіб. Отже, звільнення у промисловості вже мають відчутний вплив на ринок праці.
Автомобільний спад поступово стає політичним питанням для Берліна та в цілому – для всієї Європи. Сфера, яка раніше була економічною гордістю держави, зараз стикається з сумнівами щодо здатності Німеччини утримувати статус промислового лідера. На уряд канцлера Фрідріха Мерца збільшується тиск з боку робітників, профспілок і представників бізнесу з вимогою переглянути промислову політику.