У першій половині 2025/2026 маркетингового періоду Китайська Народна Республіка стала основним імпортером українського ріпакового шроту, придбавши 155 тис. тонн товару.
Як повідомляє Укрінформ, про це поінформувала Електронна зернова біржа України.
“За результатами липня – грудня 2025/2026 МР вивіз ріпакового шроту з України збільшився, якщо порівнювати з аналогічним показником минулого сезону, на 70% до 340 тис. т…” – зазначено в повідомленні
Це стало другим за величиною обсягом експорту для першої половини сезону за весь час після 2023/2024 МР, коли в липні – грудні було відправлено 374 тис. т шроту.
Збільшенню темпів вивезення сприяв приріст перероблювання ріпаку в першій половині сезону до майже 800 тис. т, що стало результатом введення експортного мита на ріпак у розмірі 10% і поліпшення маржі переробки.
Разом з тим, реалізація ріпакового шроту традиційно залишається ускладненою і сповільнюється через незначне внутрішнє споживання. Щоб уникнути накопичення запасів, компанії часто вдаються до цінових поступок на нього.
До того ж, імпортний попит на ріпаковий шрот з боку ЄС цього сезону також дуже невеликий: у державах Євросоюзу значний власний врожай ріпаку та жвавий імпорт дешевої канадської каноли.
Отже, у першій половині 2025/2026 МР Україна зменшила вивіз ріпакового шроту до ЄС порівняно з минулим сезоном з 171 тис. т до 71 тис. т, в той час як Канада збільшила його до 436 тис. т, хоча минулого року майже не доставляла шроту до ЄС.
У зв’язку з цим українські компанії перенаправлялися на інші ринки, зокрема, китайський. У КНР відчувається певний брак ріпакового шроту через відмову від канадського товару.
Експорт з України рекордних 155 тис. т вивів Китай на чільне місце серед імпортерів українського ріпакового шроту.
Проте, на думку аналітиків, це навряд чи триватиме довго. Китай та Канада можуть покращити свої торгові взаємини, що призведе до взаємного зменшення імпортних податків.
Як зазначалося, з 4 вересня 2025 року в Україні впроваджене вивізне (експортне) мито на соєві боби та насіння ріпаку або кользи у розмірі 10% від вартості насіння цих культур для трейдерів.
За словами міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексія Соболева, після запровадження соєво-ріпакових змін в Україні зросло навантаження переробних потужностей, а перероблювання олійних культур досягло максимального рівня за останні роки.
Фото: Електронна зернова біржа України